Russian illegal prison on IZOLYATSIA premises has been operational for 10 years.

Ландшафт живе своїм життям

У рамках дослідження Заземлення команда фонду ІЗОЛЯЦІЯ працює над окремим тематичним кластером Робота із землею (Earthworks) — художніх робіт, які традиційно і нетрадиційно вписуються в жанр ленд арту. На цей раз ми звертаємось до творчості Антона Саєнка, роботи якого стали натхненням для майбутнього детальнішого звіту про дослідження Роботи із землею

Антон Саєнко народився в Сумах, наразі живе в Києві, де проводить дослідження у Національній академії образотворчих мистецтв та архітектури. Антон є частим учасником фестивалю Могриця, де у своїх роботах поєднує ленд-арт та перфоманс. Твори художника містять у собі графіку, відео, музику, скульптуру та усну мову й відрізняються динамічністю та аурою тривожності.  

У рамках Роботи із землею ми бажаємо розглянути роботу Саєнка Смуга — імерсивну інсталяцію, куратором якої виступила Дар’я Шевцова. Соло-експозиція проходила у в арт-клубі Клоузер восени 2019 року.

МЫ (2019), Антон Саєнко

Смуга складається з трьох частин: одноканальне відео, живий музичний супровід та чуттєва депривація у темряві виставкового простору. Сам фільм є подорожжю краєвидами сумських околиць, що починається в майстерні художника і закінчується написом МЫ на закинутій недобудованій споруді. По всьому шляху, художник контролює наш погляд ручною камерою.  Щільні хащі наче втручаються в міський простір, поглинають і перероджують його. Паркові зони та сквери перетворюються з місця відпочинку на прірву серед повторюваних забудов. 

У Смузі можемо вловити й інтригуючий лейтмотив творчості Саєнка, у якому твір створюється наново кожен раз, — за лаштунками експозиції сам художник виконує імпровізований музичний супровід. Як глядачі, ми слідуємо за камерою, як слухачі — чуємо нерівності ландшафту через обірвані акорди, наче зіграні на розладнаному фортепіано, який ми бачимо на початку фільму в майстерні художника. 

У роботі Саєнка краєвид сприймається радше як активний елемент, ба навіть — агресивний, чим і приваблює нас у методологічному контексті Роботи із землею. Відзнята як нічна прогулянка, Смуга зображує містичність прогулянки знайомим краєвидом. Хоч і створений людиною, ландшафт має власне мислення, почуття та приховані від мандрівника короткі шляхи: він наче має бути для нас, та часто він є проти або більше нас, відмовляючись підпорядковуватись лінеарним межам. 

Антон Саєнко, МЫ (2019), кадри з відео

На нашу думку, Смугу можна розглядати і як роздум над поверненням до полишеного краєвиду рідного міста. Закинутий індустріальний обрій, захаращені прибудови та гаражі, бетонні плити посеред дороги, стіни хрущовок, порослі плющем — викинутий із символізованого й визначеного простору великого міста, візитер опиняється у ландшафті повернення додому, де час сповільнюється, а освітлений спалах кола ручної камери скеровує блукання ока. “Це моя майстерня”, — чуємо за кадром, але тепер ця майстерня належить не художникові, а навколишньому середовищу, з яким вона зрослась за ті роки, що в ній не майстрували. 

Актуалізуючи Смугу для теми Заземлення, постає питання: яким чином можливе художнє втручання у ландшафт? На нашу думку, робота з землею можлива не лише через фізичне її перетворення, а й через схоплення її аудіо та відео медіумами та відповідним експонуванням. Можна ">модифікувати ландшафт, можна ">помістити саму землю у простір білого кубу. І, зрештою, можна транслювати його у чорній коробці — затемненому галерейному просторі чуттєвої депривації, що створює ефект присутності у зображуваному.

Супроводжений містичною алеаторною імпровізацією, погляд глядача лишається повсякчас зосередженим на обстеженні камерою краєвиду. Таке експонування виводить глядача з розсіяного простору білого кубу у фокус присутності*, створений чорною коробкою, з якою і працює просторове/екологічне мистецтво (environmental art). Засвідчена у відео, прогулянка краєвидом у Смузі привласнює простір, і в той самий час — усвідомлює ландшафт як окреме створіння, що існує за власними правилами.

Текст: Вілсон А. Фішер та Валерія Бураджиєва.

Зображення: власність Антона Саєнко. Всі права захищено.

Інші матеріали про цей твір пропонуємо знайти за посиланнями:

*Детальніше про ефект присутності роздумує Тетяна Кочубинська у тексті про Смугу за посиланням.