Територію ІЗОЛЯЦІЇ у Донецьку досі захоплено. Зараз фонд перебуває в Києві.

Резиденція Ландшафт як монумент

Резиденція Ландшафт як монумент

11.07.2020—31.12.2020

3 — 23 серпня 2020 року ІЗОЛЯЦІЯ за підтримки Українського культурного фонду проводить міжнародну онлайн-резиденцію Ландшафт як монумент для митців, кураторів, дослідників та активістів з особливим фокусом на зв'язках сучасного мистецтва з екологією, політикою та економікою. Резиденція буде присвячена ревізії культурних ландшафтів, історії середовища, дихотомії людини та природи, матеріальній та нематеріальній спадщині модернізації.

Основні теми: Антропоцен, культурні ландшафти, (не)людське, навколишнє середовище, екологічні практики, енвайронментальна історія, геологія, еволюція, об'єктно-орієнтований підхід, переміщення та історія міграції, сталі екосистеми, Донецький кряж, Донецький вугільний басейн, Україна, радянська спадщина, промисловість, модернізація, декомунізація, комеморація, пам’ять, (поза)інституційні виставкові простори, війна та катастрофи. 

Контриб’ютори: Анна Хвиль (UA), Павло Ковач (UA), Леся Кульчинська (UA), Маріуш Чепчінські (PL), Андрій Возянов (BY), Джесіка Зихович (US), Лія Достлієва (UA/PL), Олександра Погребняк (UA), Дмитро Чепурний (UA), Вітя Глущенко (UA), Дарина Цимбалюк (UA/UK), Ірина Замуруєва (UA/UK).

Впродовж ХІХ — ХХ століття у степах Східної Європи розгорнувся один із найамбітніших проєктів в історії регіону — індустріалізація багатих на копалини земель українського лівобережжя. Донецький вугільний басейн, що протягом двох минулих століть перетворився на один з найбільших індустріальних комплексів Східної Європи, сьогодні зіткнувся з викликами деіндустріалізації та військовой агресії. Ці події оприявнили географічну ізольованість та автономність регіону, вплинули та впливають на якість життя 3,5 мільйонів людей, що проживали на цій щільно урбанізованій території. Проте, промисловий комплекс навколо вугільного басейну як спадщина модернізації завжди співіснував зі степами, Донецьким кряжем і Азовським морем. Для людини вони слугували рекреаційними зонами, а поза людським поглядом — це еволюційне природне середовище, що сформувалося приблизно 14 тисяч років до нашої ери після танення льодовиків в умовах холодного посушливого вітряного тундростепу, де росла низькоросла флора.

Клер Коулбрук в роботі ‘The Intensity of the Archive’ вказує на розширення архіву в епоху Антропоцену, до якого крім текстів та документів, що їх можна читати, додаються геологічні стратифікації Землі. Степові ґрунти, рослини, тварини, хмари, мінерали постають акторами, що наповнюють це середовище життям. Тім Інгольд у роботі ‘Temporality of the Landscape’ пропонує мислити ландшафт як рухому матеріальну історію, позначаючи цей погляд терміном dwelling perspective, тобто пропонує подолати розрив між історією та еволюцією. Дивитись на пейзаж — це  здійснювати акт пам’яті. Наша шкіра відшаровується від тіла і стає пилом, а вуглець, що ми видихаємо, проростає рослинами. Спроба вирівняти опозицію між людиною та ландшафтом, призводить нас до думки, що другий є історією, що містить живу пам’ять усіх, хто в ньому мешкав.

Як зміниться наше розуміння середовища за умови подолання цього розриву? Час зійти на пагорби Святогірська і подивитись навкруги новим поглядом, разом з тим уявити позалюдську перспективу. Що ми побачимо? Чи є цей ландшафт монументом індустріальної модернізації та діяльності людини? Врешті-решт, чи зможемо ми співіснувати з ним надалі, зважаючи на виклики, що ставить кліматична криза? 

Структура

Для учасників резиденція стане періодом спільного творення за напрямками, вираженими у чотирьох лабораторіях: кураторській, візуальній, аудіальній і садівничій. Більшість комунікацій та заходів програми пройде в онлайні, проте реалізація фінальних проєктів, польові дослідження учасників та індивідуальні розвідки можуть відбуватися в конкретних середовищах. Взаємодія учасників проходитиме за підтримки менторів, які забезпечуватимуть супровід та модерацію роботи чотирьох лабораторій та здійснюватимуть допомогу в реалізації фінальних проєктів. 

Онлайн-формати лабораторій: повільне читання та обговорення теоретичних текстів, участь у дискусіях з менторами, тематичні воркшопи, тихі вечірки, ітераційна робота над індивідуальними та груповими проєктами тощо.

Можливі офлайн-формати: прогулянки на безпечній відстані, польові дослідження, екскурсії до промислових підприємств, індивідуальні зустрічі з представниками локальної культурної сцени тощо.

Візуальна лабораторія присвячена роботі з темами резиденції через медіуми перформансу, інсталяції, відео, фото, дизайну тощо. Ментор: Павло Ковач, художник, учасник колективу Відкрита Група.

Аудіальна лабораторія розвиває експериментальні підходи до роботи з середовищем за допомогою методів саундскейпінгу, аудіопрогулянки, подкасту, аудіальної інтервенції, антропології звуку. Менторка: Анна Хвиль, художниця, діджейка, кураторка музичних та освітніх програм.

Садівнича лабораторія зосередиться на розвитку (не)антропоцентричного погляду на взаємодію з рослинами. Менторка: Леся Кульчинська, культурологиня, кураторка та мистецтвознавиця.

Кураторська лабораторія буде присвячена роботі з (поза)інституційними просторами, дослідженню кураторських практик в Україні та підготовці фінального виставкового проєкту в експериментальному форматі. Роботу лабораторії фасилітуватимуть Лія Достлієва та Олександра Погребняк.

Цілі резиденції

● Дослідити екологічні виклики та специфіку культурних ландшафтів; 

● Підсилити потенціал локальних акторів і створити нові можливості для розвитку через міжрегіональну та міжнародну співпрацю;

● Створити середовище, що сприятиме обміну думками, ідеями, підсиленню потенціалу та розвитку нових навичок учасників резиденції; 

● Переосмислити мистецькі і дослідницькі практики, методи, етику взаємодії з локальними спільнотами та (не)людськими акторами; 

● Сприяти розвитку цінностей, пов’язаних зі збереженням середовища, спадщини і створенням нових форматів взаємодії спільнот в пост-індустріальних регіонах. 

Результатом резиденції будуть групові та індивідуальні мистецькі, кураторські, дослідницькі проєкти. Йдеться про те, що вони можуть спровокувати розвиток дискусії про взаємозв'язок сучасної культури з екологією, політикою, економікою й презентувати нові погляди на вирішення екологічних проблем. Планується, що учасники резиденції не тільки працюватимуть над вивченням локального контексту через свої практики, але також матимуть вплив на погляд залучених до проєктів спільнот на власну історію, спадщину, ландшафт і навколишнє середовище.

Очікується, що за результатами резиденції 10 групових та/або індивідуальних проєктів зможуть отримати фінансування на реалізацію — 15 000 гривень на кожен проєкт.

Робочі мови резиденції: українська, англійська, російська.

Команда резиденції

Куратори: Дмитро Чепурний — dmitry.chepurnoy@izolyatsia.org та Олександра Погребняк — oleksandra.pogrebnyak@izolyatsia.org

Проєктний менеджмент: Ніна Тараруєва — nin.tararu@gmail.com, Софія Юхимова — yukhimova.sonia@gmail.com

Дизайн: Вітя Глущенко — vityaglushchenko@gmail.com

PR: Олександра Майборода — dnaroxela@gmail.com

SMM: Катерина Нестеренко — kateryna.nesterenko@izolyatsia.org