ZMINA: Rebuilding | Нотатки надії: українська молодь, війна та майбутнє, яке вони творять разом

Коли падають бомби, скрипки все одно звучать. Попри війну, молоді українські музиканти віднаходять силу, зв’язок і власну ідентичність — через камерну музику. Проєкт «YsOU Chamber Music Lab», започаткований у 2024 році, об’єднав митців з України, Німеччини та Іспанії, аби підтримати таланти, допомогти опрацювати травматичний досвід і вибудувати культурні мости за допомогою звуку.

Ми поспілкувалися з Софією Муштай із Молодіжного симфонічного оркестру України та Євою Альварес Пеньяльбою з «CREAIO» про силу музики, яка лікує й об’єднує навіть у найбільш непевні часи.

Як виникла ідея створення проєкту «YsOU Chamber Music Lab»? Що стало головною мотивацією?

Ідея виникла з потреби підтримати молодих українських музикантів, на яких вплинула війна — як емоційно, так і професійно. Музика завжди була інструментом стійкості, і ми прагнули створити простір, де вони зможуть відновити зв’язок зі своєю творчістю, знайти силу в співпраці та поділитися своєю культурою з міжнародною аудиторією.

Проєкт поєднує музичну майстерність і культурне відновлення. Як ці дві складові взаємодіють у контексті війни в Україні?

Війна ставить під загрозу як культурну ідентичність, так і можливість мистецького самовираження. Зосереджуючись на камерній музиці, ми пропонуємо музикантам не лише отримати якісний творчий досвід, а й наново відчути зв’язок із власними культурними витоками.

Такий баланс дозволяє їм зростати як митцям і культурним амбасадорам, сприяючи глибшому міжнародному порозумінню.

Проєкт сприяє міжкультурній співпраці між Україною, Іспанією та Німеччиною. Чому було обрано саме ці країни?

Ці країни мають сильні музичні традиції та вже існуючі зв’язки з українськими культурними проєктами. Крім того, Німеччина та Іспанія активно підтримують українських митців і людей, змушених покинути свої домівки, що робить їх природними та надійними партнерами для цієї ініціативи.

За якими критеріями обирали музикантів для участі в програмі?

Українським партнером проєкту став Молодіжний симфонічний оркестр України. Перед запуском програми ми провели онлайн-відбір: учасники оркестру надсилали записи своїх виступів. Музикантів обирали на основі їхньої професійної майстерності, мотивації та потенціалу скористатися можливостями програми. Такий підхід дозволив нам оцінити технічні й художні здібності кандидатів, забезпечивши стабільно високий рівень виконавства впродовж усього проєкту.

Проєкт передбачає майстер-класи під керівництвом відомих європейських музикантів. Які навички та знання ви прагнули передати учасникам?

Майстер-класи були зосереджені не лише на досягненні музичної досконалості, а й на розвитку внутрішньої сили й емоційної стійкості: програма включала воркшопи з музикотерапії. Учасники вдосконалювали технічні й інтерпретаційні навички, водночас дізнаючись, як музика може стати потужним інструментом емоційного вираження та психічного благополуччя. Завдяки цим сесіям молоді музиканти здобули більше художньої впевненості, покращили навички міжкультурної співпраці та глибше зрозуміли зцілювальну силу музики.

Крім того, важливою складовою програми був розвиток навичок ансамблевої гри. Учасники вчилися уважно слухати одне одного, реагувати на музичні нюанси в реальному часі та ефективно комунікувати всередині групи. Ці заняття сприяли глибшому розумінню музичного діалогу й допомогли музикантам удосконалити здатність виступати як у камерному, так і в оркестровому форматі з більшою чутливістю та злагодженістю.

Однією з ключових подій стала прем’єра двох камерних творів українських композиторів. Розкажіть більше про ці композиції та про те, як вони відображають тему війни.

У межах проєкту відбулася прем’єра твору, написаного молодим іспанським композитором спеціально для Молодіжного симфонічного оркестру України. Він створив її під впливом українського фольклору, поєднавши традиційні мотиви з сучасними елементами, таким чином символізуючи історичну стійкість країни та її нинішню боротьбу.

Крім того, в Німеччині в рамках камерної музичної академії відбулася прем’єра твору «Nocturne au Calme de la Nuit» Назарія Аннюка — українського скрипаля, альтиста й композитора, який нині навчається в Іспанії. Написаний для духовного квінтету, твір дав змогу залучити ширше коло учасників. Його нічний, інтимний характер передає глибоке відчуття туги та непевності, віддзеркалюючи емоційний тягар війни й людське прагнення до миру. Ці композиції є свідченням незгасної сили української культури та її здатності промовляти крізь кордони й покоління.

Музична програма включала твори Брамса, Гайдна, Моцарта, Шуберта, Гіндеміта, а також сучасну українську музику. Як формувався цей репертуар і яке послання він несе?

Репертуар поєднує класичну європейську спадщину з сучасною українською ідентичністю. Ми прагнули підкреслити, що українська музична культура є невід’ємною частиною ширшої європейської традиції.

Молоді українські музиканти виконували знакові твори класичного репертуару — композиції, які є ключовими для професійного зростання кожного музиканта. Ці твори не лише розвивають технічну майстерність і стилістичну чутливість, а й пропонують широкий емоційний спектр: від ясності та витонченості Моцарта й Гайдна — до глибини почуттів у творах Брамса й Шуберта, і до сміливої модерності Гіндеміта. Така жанрова й емоційна різноманітність збагатила програму, дозволивши учасникам дослідити різні музичні стилі та поглибити власне художнє вираження.

У межах програми було проведено музикотерапевтичний воркшоп «Музика як інструмент добробуту». Які методи були використані і як, загалом, музика може сприяти емоційному відновленню?

Воркшопи поєднували перевірені техніки музикотерапії з творчими практиками, що допомогло учасникам відкривати нові форми самовираження та проживати свої емоції. Серед методів — спрямована імпровізація, активне музикування та групові інтерактивні вправи, що сприяли відчуттю підтримки та допомогали розкриватися у безпечному колі й творити разом.

Показово, що ці сесії проходили у просторах, де подібні активності ніколи раніше не відбувалися — зокрема, в музеї образотворчого мистецтва та на майданчику для індустріальної художньої творчості. Такий унікальний контекст не лише посилив досвід, а й підкреслив трансформаційну силу музики в різних культурних і креативних середовищах.

Який довгостроковий психологічний та емоційний вплив, на вашу думку, матиме цей проєкт на молодих українських музикантів?

Цей проєкт має потенціал створити стійкий ефект, сприяючи зміцненню внутрішньої стійкості, самореалізації та надії серед молодих музикантів. Участь у програмі допомогла їм не лише вдосконалити музичні навички, а й заново відчути впевненість у собі та свою мистецьку ідентичність. Програма відкрила нові перспективи майбутнього — можливості для міжнародної співпраці, професійного зростання й художнього самовираження поза межами безпосередніх викликів війни.

Чи вірите ви, що музика може сприяти розбудові миру на міжнародному рівні? Якщо так — яким чином?

Безперечно. Музика долає кордони й політичні бар’єри, створюючи спільну мову взаєморозуміння.

Подібні проєкти сприяють формуванню емпатії, міжкультурних зв’язків і підкреслюють людське вимірювання конфлікту, заохочуючи солідарність і співпрацю. Крім того, за допомогою музики сучасні композитори можуть засвідчувати спротив війні та насильству, зберігаючи пам’ять про події для майбутніх поколінь.

Як ви почали співпрацю з організаціями «IZOLYATSIA», «Trans Europe Halles» та «Malý Berlín» і яку роль вони відіграють в реалізації проєкту?

Партнери, задіяні у проєкті «YsOU Chamber Music Lab», вже були пов’язані між собою завдяки попереднім ініціативам і співпраці в галузях мистецтва, культури та соціального впливу. Коли було оголошено саме цей конкурс проєктів, він одразу привернув їхню увагу, адже повністю збігався з їхніми місіями та цілями.

Як європейська публіка реагувала на виступи Молодіжного симфонічного оркестру України? Чи помітили ви зміни у сприйнятті української культури завдяки цим концертам?

Відгуки були надзвичайно позитивними. Виступи глибоко зворушили публіку й пробудили щиру цікавість до української музики.

Які ключові навички та досвід, на вашу думку, здобули молоді музиканти завдяки участі в програмі?

Вони розвинули технічні й інтерпретаційні навички, а також емоційну чутливість і внутрішню опору завдяки майстер-класам і музикотерапії. Проєкт сприяв міжкультурній співпраці, розвитку лідерських якостей і командної роботи, надаючи унікальну можливість налагоджувати зв’язки, творити разом і відкривати нові професійні горизонти.

Як ви оцінюєте успішність проєкту «YsOU Chamber Music Lab»? Чи бачите для нього майбутнє? Чи можливе його розширення на інші країни або художні формати?

Проєкт виявився успішним як у мистецькому плані, так і на особистісному рівні для його учасників. Ми плануємо продовжити й розширити його — можливо, залучивши більше країн, нові художні напрями та довготривалі формати співпраці.

Якби ви могли передати лише одне ключове послання через цей проєкт, що б це було?

Музика має силу зцілювати, об’єднувати та відкривати простір для діалогу.

Автор: Mariia Akhromieieva

ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).