ZMINA: Rebuilding – Відновлення громади після окупації: Нові починання на Чернігівщині

Стосунки між людьми, психічне здоров’я та економіка — це лише деякі сфери, на які вплинула війна. Покращення якості життя та відновлення громади в Чернігівській області є основною метою проєкту «Vidnova». Крім підтримки людей, які постраждали від війни, він також дає можливість місцевим жителям брати активну участь у відновленні того, що було зруйновано конфліктом. Менеджер проєкту Артем Мельник поділився подробицями в інтерв’ю.

Розкажіть для початку, на яку спільноту був спрямований цей проєкт. Хто до неї входить і де вона географічно розташована?

Проєкт реалізовувався в Новобілоуській територіальній громаді, що у Чернігівській області. Ця сільська громада зазнала серйозних наслідків через окупацію та бойові дії. Її мешканці — це переважно місцеві жителі, частина з яких повернулася після деокупації, а також внутрішньо переміщені особи, які знайшли тут притулок через війну.

Чому ви обрали саме цю громаду?

Громада сильно постраждала під час російської окупації, а після звільнення зіткнулася з серйозними проблемами у відновленні, як фізичному, так і соціальному. Ми побачили, що ця громада потребує підтримки, але також має потенціал для розвитку, якщо надати їй необхідні ресурси та знання. Крім того, один із членів нашої громадської організації родом з Чернігівської області, і для нього цей проєкт мав особливе значення, оскільки він хотів допомогти своїм землякам, які пережили окупацію.

Ви пам’ятаєте, що саме підштовхнуло вас до розроблення цього проєкту?

Головною рушійною силою було усвідомлення того, що фізична реконструкція — це лише частина процесу відновлення. Важливо було не просто відбудувати зруйноване, але й активно залучити місцевих мешканців, щоб вони могли взяти на себе відповідальність за свою громаду та брати участь у формуванні її майбутнього.

Як ви збирали інформацію про потреби громади після окупації?

Перед початком проєкту ми провели опитування серед місцевих мешканців, щоб визначити їхні першочергові потреби та очікування від процесу відновлення. Ми також взаємодіяли з місцевою адміністрацією, активістами та підприємцями, щоб отримати глибше розуміння ситуації та викликів, з якими стикається громада.

Як ви визначили основні цілі проєкту?

Ми зосередилися на кількох ключових аспектах: освіта (підвищення обізнаності мешканців про заходи з реконструкції), соціальна згуртованість, економічний розвиток та екологічна стійкість. Ці пріоритети були визначені на основі результатів опитування та ретельного аналізу потреб громади.

Чи надихалися ви іншими проєктами в Україні чи за кордоном?

Так, ми аналізували подібні ініціативи як в Україні, так і за кордоном. Однак основним джерелом натхнення для нас стали місцеві проєкти. Оскільки ми маємо досвід роботи в громадах і розуміємо, наскільки важливо залучати місцевих мешканців до процесу відновлення. Їхня участь у прийнятті рішень та впровадженні змін гарантує, що відновлення буде стійким і довготривалим. Ми також вивчали міжнародні приклади, такі як післявоєнна відбудова Польщі, де громадські ініціативи відіграли значну роль.

Що входило до процесу відновлення фізичної інфраструктури?

Наш проєкт був зосереджений не на масштабній реконструкції, а на створенні комфортних публічних просторів. Наприклад, економія коштів дозволила нам облагородити територію біля сільського клубу, перетворивши її на привабливіший та функціональніший простір для громади.

Які елементи інфраструктури потребували найбільшої уваги?

Найбільше уваги потребували публічні простори, де місцеві жителі могли б збиратися, спілкуватися та обговорювати майбутнє громади. Війна залишила по собі не лише фізичні руйнування, а й соціальний вакуум — багато людей відчули себе ізольованими, а традиційні місця збору втратили свою функціональність.

Саме тому ми визначили пріоритетним завданням відновлення сільського клубу, який історично слугував культурним та соціальним центром громади. Прилегла територія мала потенціал стати гостинним публічним простором, тому ми розподілили наші ресурси відповідним чином.

Як ви планували підтримувати економічне зростання в громаді?

Ми розуміли, що для сталого економічного зростання необхідна активна участь місцевих мешканців. Тому одним із наших ключових завдань було створення умов для самозайнятості та розвитку малого місцевого бізнесу.

Ми зосередилися на використанні місцевих ресурсів, таких як деревина, яка є екологічно чистою та легкодоступною. Організовуючи практичні майстеркласи з деревообробки, ми знайомили мешканців із інноваційними підходами до використання матеріалів та заохочували їх до вивчення можливостей малого бізнесу.

Які конкретні заходи чи активності ви реалізували для розвитку або надання нових імпульсів місцевому бізнесу?

Крім майстеркласу зі сталої деревообробки, ми працювали над підвищенням обізнаності мешканців про можливості для розвитку власних ініціатив. Під час наших заходів ми проводили відкриті дискусії, де брейнстормили бізнес-ідеї, пов’язані з відновленням громади.

Чи допоміг проєкт створити нові робочі місця?

Проєкт не був безпосередньо спрямований на створення постійних робочих місць, але він надав місцевим жителям нові навички та потенційні шляхи для отримання доходу. Наприклад, після відвідування майстеркласу кілька учасників висловили зацікавленість у подальшому розвитку своїх навичок деревообробки, що може стати основою для майбутньої самозайнятості. Іншим важливим аспектом стало створення мережі, яка об’єднала місцевих жителів, підприємців та експертів, що сприяло створенню можливостей для майбутніх ініціатив.

​Які інструменти ви використовували для зміцнення соціальної згуртованості?

Соціальна згуртованість була одним із наших ключових пріоритетів, оскільки громада потребувала простору для відновлення довіри, що заохочував би взаємодію між її членами. Ми застосували кілька підходів:

Інтерактивні події — Дискусії та воркшопи, де учасники не лише слухали лекції, а й активно спілкувалися одне з одним. Це допомогло налагодити зв’язки та спільне почуття відповідальності за майбутнє громади.

Спільна участь у відновленні — Мешканці брали участь у благоустрої території навколо сільського клубу, що дало їм відчуття причетності до позитивних змін.

Підтримання неформального спілкування — Під час заходів ми створили приємне середовище для неформальних розмов та обміну знаннями, зміцнюючи соціальні зв’язки.

Чи виявляли ви серед людей у громаді травму через окупацію? Як ви з цим працювали?

Багато мешканців перебували у стресовому стані та відчували невпевненість у завтрашньому дні. Деякі уникали активної участі, а інші були присутні, але вирішили залишатися пасивними спостерігачами. Ми не тиснули, щоб вони долучалися, натомість створили середовище, де вони могли брати участь у своєму темпі. Відкрите спілкування, відсутність примусу та можливість поділитися особистим досвідом допомогли мешканцям поступово долучитися до дискусій.

Можете пригадати які сильні історії ви чули під час проєкту?

Кожна історія, з якою ми зіткнулися, була унікальною і глибоко значущою. Війна залишила глибокі шрами в житті громади, і для багатьох відновлення — це не лише відбудова споруд, а й відновлення емоційної та психологічної стабільності. Деякі мешканці досі намагаються перетравити травму війни — дехто втратив близьких, а інші повернулися до реальності, яка геть відрізняється від довоєнної.

Які аспекти ви включили до напряму екологічної сталості?

Екологічні аспекти мають вирішальне значення для відновлення, особливо в сільських громадах, де люди безпосередньо залежать від природних ресурсів. Ми прагнули не лише фізично відновити громаду, а й закласти фундамент для її сталого розвитку. Використання сталих матеріалів, таких як деревина, не лише сприяє відновленню інфраструктури, а й допомагає розвивати нові економічні можливості.

Чому ви вирішили провести воркшоп саме з екологічного використання деревини?

Ми обрали цю тему з кількох причин. По-перше, деревина є легкодоступним матеріалом у регіоні і може бути використана для будівництва та малих бізнес-ініціатив. По-друге, деревообробка — це практична навичка, яку можна застосувати для реставрації будівель, виготовлення меблів та інших інфраструктурних проєктів. Крім того, цей воркшоп дозволив нам об’єднати екологічні та економічні підходи, продемонструвавши, як місцеві ресурси можуть бути раціонально використані на благо громади.

Чому ви вирішили включити в проєкт екологічний компонент?

Ми включили екологічний компонент у проєкт, тому що вважаємо, що відновлення громад має бути не лише швидким, але й сталим та відповідальним.

Під час війни багато природних ресурсів було знищено або використано без урахування довгострокових наслідків, тому важливо було інтегрувати екологічно безпечні практики в процес відновлення.

Крім того, стале використання місцевих матеріалів, таких як деревина, відкриває нові економічні можливості для громади. Ми хотіли показати мешканцям, що екологічні рішення можуть бути не лише корисними для довкілля, а й мати практичну цінність для відновлення та економічного розвитку.

З якими найбільшими викликами ви зіткнулися під час підготовки та реалізації проєкту?

Серед основних викликів можна виділити такі:

Безпекові ризики та мобілізаційні обмеження, що призвели до перенесення заходів.

Логістичні труднощі, оскільки деякі експерти зіткнулися з проблемами під час поїздок до громад через воєнний стан.

Шахрайство під час закупівлі деревини, де ми зіткнулися з недобросовісними продавцями, але змогли повернути свої кошти.

Чи стикалися ви з адміністративними перешкодами?

Так, були певні адміністративні труднощі. Найбільшим викликом стало нове законодавство про мобілізацію, яке ускладнило логістику та мобільність команди і запрошених експертів. Деякі члени нашої команди та партнери зіткнулися з проблемами при переїзді з Києва до Чернігівської області. Були також деякі бюрократичні питання щодо узгодження заходів, особливо з огляду на безпекові обмеження. Тим не менш, ми змогли адаптуватися до ситуації та переформатувати графік заходів, щоб мінімізувати затримки та забезпечити реалізацію всіх запланованих активностей.

Окресліть часові рамки всього проєкту, від його офіційного старту до завершення.

Офіційна підготовка проєкту розпочалася у квітні 2024-го року. Ми проводили дослідження, спілкувалися з місцевими жителями, готували матеріали та координували всі організаційні питання.

Основні події відбувалися влітку 2024-го року. Спочатку через ракетний обстріл Чернігова ми були змушені перенести початкові дати проведення заходів. Пізніше виникли труднощі через мобілізацію, але, незважаючи на це, нам вдалося успішно реалізувати всі заплановані заходи.

У серпні 2024-го року відбулася фінальна підсумкова подія проєкту, де ми представили результати нашої роботи, обговорили наступні кроки та отримали зворотний зв’язок від громади.

Повернімося до спільноти, з якою ви працювали. Як вони реагували? Чи стикалися ви з якимось спротивом з їхнього боку?

Більшість мешканців позитивно поставилися до ініціативи, але ми спостерігали певну пасивність щодо участі у заходах.

Перед заходами ми провели опитування, яке показало значний інтерес до теми реконструкції, але на події прийшло менше людей, ніж очікувалося.

Це могло бути пов’язано з емоційним виснаженням громади після окупації або з тим, що люди ще не відчули власного впливу на процес відбудови. Ми не стикалися з прямим опором, але певна настороженість у сприйнятті ініціативи була помітна.

Як місцеві жителі були залучені до процесу відновлення?

Основним підходом нашого проєкту було не лише надання ресурсів, а й залучення громади до процесу прийняття рішень. Ми організовували дискусії та воркшопи, де мешканці могли висловити свої ідеї щодо розвитку території. Також деякі місцеві жителі долучилися до облаштування публічного простору біля сільського клубу, що дало їм відчуття причетності до реальних змін. Однак цей процес потребує подальшої підтримки та мотивації, щоб активніше залучати громаду.

Якими були очікування місцевих мешканців і наскільки вони були задоволені?

Очікування мешканців були досить різними. Частина громади сподівалася на більш практичні результати — фізичне відновлення об’єктів, робочі місця, нові можливості для розвитку малого бізнесу. Інша частина сприймала проєкт як можливість отримати нові знання та долучитися до процесу змін.

Відгуки після заходів були загалом позитивними. Люди відзначали, що отримали нову інформацію, яку не мали змоги почути раніше, а також високо оцінили майстеркласи та можливість долучитися до створення публічного простору.

Чи доводилося вам на якомусь етапі проєкту переглядати свої цілі?

Так, ми переглянули деякі наші цілі, коли побачили, що маємо змогу зробити більше, ніж планували. Завдяки економії бюджету на добових ми вирішили не тільки провести заплановані заходи, а й реалізувати додаткові ініціативи, такі як розроблення концепції інтер’єру та екстер’єру сільського клубу і створення вуличних меблів.

Це рішення було прийнято після спілкування з мешканцями, коли ми зрозуміли, що маємо час і ресурси для того, щоб залишити відчутніший слід у житті громади.

Які осяжні результати може побачити громадськість після завершення проєкту?

Після завершення проєкту громада побачила кілька відчутних змін:

● Територію біля сільського клубу було облаштовано новими вуличними меблями — лавками та тенісним столом.

● Розроблено концепцію інтер’єру та екстер’єру клубу, яка може бути використана для подальших проєктів з реконструкції.

● Проведено майстеркласи та освітні заходи, щоб надати місцевим жителям нові знання та навички.

● Громада отримала більше інформації про підходи до екологічно сталого відновлення та можливості для малого бізнесу.

Як ви вимірюєте успішність проєкту?

Ми оцінювали успіх за кількома критеріями:

Залучення громади — Хоча відвідуваність була нижчою, ніж очікувалося, ті, хто брав участь, були активно залучені та надавали позитивні відгуки.

Результати проєкту — Ми успішно реалізували більше ініціатив, ніж планували спочатку.

Медійний вплив — Висвітлення на «Суспільному Чернігів» допомогло збільшити охоплення проєкту.

Довгостроковий вплив — Концепція розвитку сільського клубу може стати основою для майбутніх проєктів, а знання, отримані мешканцями, сприятимуть подальшому розвитку громади.

Що буде з реставраційними роботами після завершення проєкту? Чи є у вас план щодо його довгострокової сталості?

Ми не розглядаємо проєкт як одноразову ініціативу. Одним із наших пріоритетів є пошук партнерів, які зможуть підтримати подальшу реалізацію запропонованих ідей. Ми також плануємо допомогти громаді знайти фінансування для реалізації розробленої концепції інтер’єру сільського клубу.

Крім того, отримані мешканцями знання можуть бути застосовані в інших ініціативах, а сам клуб може стати платформою для майбутніх освітніх та громадських заходів.

Розкажіть, будь ласка, хто працював над проєктом.

Проєкт реалізовувала команда громадської організації «ЗМІСТ», до якої входять експерт_ки з різних сфер — комунікації, архітектури, урбаністики та державної політики.

Крім того, ми залучили місцевих активіст_ок, які допомагали в організації заходів, та експерт_ок з екологічного будівництва та відновлення публічних просторів. Важливу роль відіграли медіапартнери, зокрема «Суспільне Чернігів», які висвітлювали наші події.

Цей проєкт показав, що навіть невелика ініціатива може дати великий поштовх для майбутніх змін у громаді, якщо до неї залучити правильних людей.

Автор: Ян Яночко

ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).