ZMINA: Rebuilding — Голос української землі в серці Копенгагена
Як виникла співпраця між Мистецьким арсеналом та Ukraine House у Данії?
Катя Стукалова, Ukraine House у Данії (UHD): Зв’язки між командами Мистецького арсеналу та Ukraine House в Данії існували ще до офіційного відкриття останнього — багато хто з учасників обох колективів раніше співпрацював над культурними подіями.
У 2023 році я, як кураторка UHD, разом із однією з кураторок Heart of Earth і тодішньою заступницею директорки Мистецького арсеналу Ольгою Жук, створили виставку Brave to Witness: Ukrainian War Diaries в UHD. Саме ця співпраця надихнула нас оновити й представити в Данії важливий проєкт «Серце землі», ініційований командою Мистецького арсеналу.
Тим часом Український інститут рекомендував нам показати цю виставку як вагому ініціативу для міжнародної аудиторії. Після спільного брейншторму двох команд ми вирішили шукати можливості фінансування.
Розкажіть більше про виставку «Серце землі» — де та з якої ініціативи вона була створена, хто з художників взяв участь, і в яких місцях вона експонувалася?
«Серце землі» — другий проєкт, відкритий у Мистецькому арсеналі після початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми говорили про зв’язок людини із землею, а також про вагоме значення України для світової продовольчої безпеки. З того часу виставка не втратила актуальності — навпаки, вона набула нових сенсів.
Наталія Станко, МА
У серпні 2022 року Програмна рада Мистецького арсеналу обговорювала проєкти на наступне півріччя. Тоді контрнаступ на Харківщині ще не розпочався, а Херсон залишався окупованим. Тут варто зазначити, що програмний підхід Арсеналу полягає у пошуку важливих соціальних тем, яким часто приділяється недостатньо уваги, але які відчуває й оприявляює сама культура.
Команда замислилася над глибоким, майже глобальним питанням, що довгий час залишалося прихованим, неусвідомленим. Куратори шукали відповіді на питання про ширший вимір війни — не лише її військово-політичні наслідки, а й особистісний, тілесний досвід людини, віддаленої від фронту. Як сприймає війну людина, яка перебуває далеко від хаосу бойових дій і не знає масштабу руйнувань на півдні України? Як атмосфера війни проникає в буденність по всьому світу?
Так виникла ідея дослідити роль України в глобальній системі продовольства — стан її ґрунтів, водних ресурсів і багатогранність образу землі впродовж бурхливого ХХ століття. Ми говорили про те, як боротьба українських селян за землю спричиняла революції, як обробіток власного поля був водночас мрією і тягарем для попередніх поколінь. Саме тоді, в тій кімнаті, на тлі триваючої війни, кожен із нас усвідомив, наскільки різними є наші особисті зв’язки з конкретними українськими територіями, з пам’яттю про людей, що колись там жили. Так глобальне питання переплелося з інтимним дослідженням локального ґрунту.
Серед художників та художниць, які взяли участь у проєкті: Катерина Алійник, Катя Бучацька, Олександр Бурлака, Андрій Достлєв і Лія Достлєва, Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Катерина Лисовенко, Дарина Мамайсур, Еліас Парвулеско, Вікторія Розенцвейг, Антон Саєнко, Олена Турянська, Богдана Войтенко, Анна Звягінцева.
Їхні роботи досліджують теми колоніальної експлуатації, вепонізації їжі та екологічних наслідків війни.
Виставка акцентує на важливій ролі України в глобальній продовольчій безпеці — особливо в контексті атак Росії на зернову інфраструктуру, підриву дамб і посилення екологічної кризи.
Чому ви обрали саме цю тему для виставки?
MA: Звісно, сама виставка не може прямо вплинути на продовольчу безпеку чи відновлення аграрного сектору. Проте вона відіграє важливу роль у приверненні уваги до масштабів і наслідків екоциду, що триває під час війни. Вона допомагає поінформувати ширшу міжнародну спільноту про те, як локальні екологічні та економічні катастрофи в Україні можуть мати глобальні наслідки.
Для цього ми також розробили паралельну програму, яка досліджує наслідки війни для локальної та глобальної екології та економіки — обговорення репрезентували різноманітні підходи і були націлені на різні аудиторій. Наприклад, ми зібрали провідних експертів з розмінування та відновлення аграрного сектору і привернули увагу аудиторії, яку зазвичай найскладніше досягти, — показом фільму в штаб-квартирі ООН. Також ми провели подію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голодомору — через неї відвідувачі змогли зловити емоційний зв’язок із досвідом, який українці переживають сьогодні і переживали протягом своєї історії.
У Копенгагені було представлено оновлену версію виставки. Які зміни ви зробили?
UHD: There Було три основні зміни:
- Роботи, які не вдалося перевезти, замінені на інші проєкти тих самих художників, які вписувалися в концепцію виставки;
- Деякі еко-злочини РФ, як-от підрив Каховського водосховища, були скоєні вже після вернісажу виставки в Києві в 2022 році. Виставка в Копенгагені мала роботи, які говорять про ці злочини — зокрема твори Вікторії Розенцвейг і Каті Бучацької
- Оновлено інформаційні матеріали та інфографіку за найновішими даними.
Розкажіть, будь ласка, про супровідні події (показ фільму Довженка, панельні дискусії).
UHD:
Фільм Олександра Довженка «Земля» — ключовий для передачі головної ідеї виставки: глибокого емоційного зв’язку українців із землею та тієї жертовності, яку вони неодноразово виявляли, щоби її зберегти. Саме тому для нас було важливо включити його до програми, як і в київській версії виставки.
Катя Стукалова, Ukraine House у Данії
Оскільки фільм німий, його зазвичай показують або з саундтреком, або з живим музичним супроводом. Ми обрали другий варіант і запросили відомий український гурт Пиріг і Батіг. Їхній виступ справив глибоке враження на українську й міжнародну аудиторії.
На панельних дискусіях експерти обговорювали розмінування сільськогосподарських земель та відбудову агросектору — надважливі процеси для відновлення економіки України та повернення її ролі «житниці» для вразливих регіонів світу. Також піднімалися питання довготривалих психологічних наслідків Голодомору та трансформації їжі — від інструмента шантажу й маніпуляції до засобу спротиву та культурної дипломатії.
Окрім цього, ми організували десятки екскурсій, зокрема під час Ночі культури в Копенгагені, коли відбулося дев’ять турів, які відвідали близько 200 осіб.
Якими були відгуки?
UHD: Більшість відгуків були дуже позитивними. Відвідувачі високо оцінили концепцію виставки, кураторський підхід та роботи українських митців. Особливо зворушили їх історії молодих художників з окупованих територій.
TЩодо дискусій про відбудову — реакція була більш стриманою. Дехто вважає, що говорити про відновлення ще зарано, допоки не буде здобуто перемогу або принаймні не настане тривала пауза у війні. Ми загалом спостерігаємо цю зміну настроїв у данському суспільстві за останні рік-півтора: початковий ентузіазм поступово змінився на обережність.
Яку роль можуть відіграти данські організації, такі як Danish Demining Group чи RealDania, у подоланні наслідків війни для українських земель?
UHD: Нам не вдалося вийти на зв’язок із Danish Demining Group, а співпраця з RealDania у контексті аграрної відбудови так і не відбулася. Водночас ми залучили до дискусії Данську раду у справах біженців та її керівника з гуманітарного розмінування та миробудування, а також DanChurchAid — одну з провідних організацій у сфері гуманітарного розмінування
Данські організації мають глибоку експертизу у цих питаннях і, що важливо, зберігають рішучість підтримувати Україну. Ми переконані, що їхня роль у подоланні наслідків війни буде значною, і докладаємо всіх зусиль, аби тримати їх залученими до цього процес.
Ми переконані, що їхня роль у подоланні наслідків війни буде значною, і докладаємо всіх зусиль, аби тримати їх залученими до цього процесу.
Які подальші плани щодо виставки? Чи планується подальша співпраця з данськими партнерами?
MA: Роботи вже повернулися в Україну, і наразі нові покази виставки Heart of Earth не плануються. Водночас Мистецький арсенал завжди відкритий до співпраці з іншими інституціями. Ми були раді працювати з командою Ukraine House у Данії, тож із задоволенням долучимося до можливих спільних проєктів у майбутньому!
Author: Ján Janočko
ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).