ZMINA: Rebuilding - «Neformat Music Unity»: об’єднання української музичної спільноти у часи війни

Минулої весни в межах ініціативи «Neformat Music Unity: Культурне будівництво» відбулася динамічна одноденна конференція, що зібрала професіоналів з андеграундної та інді-сцени для обговорення актуальних викликів, обміну досвідом і пошуку шляхів до післявоєнного відновлення. Ми поспілкувалися з командою організаторів про труднощі проведення подібного заходу в умовах війни, важливість створення простору для діалогу та їхнє бачення майбутнього музичної індустрії України.

Чи могли б ви розповісти історію виникнення конференції «Neformat Music Unity: Культурне будівництво»? Якими були основні мотивації та натхнення для її створення?

Вперше над організацією конференції ми задумались у 2020 році — зрозуміли, що нам дуже не вистачає якоїсь платформи для обговорення нагальних проблем саме андеграундної музичної сцени. А в той час було багато викликів, пов’язаних із COVID-19. Тоді ж ми розробили приблизне бачення конференції, обговорили з потенційними спікерами цю ідею, склали бюджет та навіть подали її на грантовий конкурс, проте не виграли. Таким чином конференція залишилась на етапі ідеї десь на рік.

Восени 2022 року ми дізналися про програму ZMINA 2.0, під вимоги якої ідеально підходило проведення конференції. Тоді наша команда почала актуалізовувати першу ідею під вимоги часу та виклики, з якими зіштовхнулася індустрія через повномасштабне вторгнення. Грант ми виграли — і завдяки цьому змогли провести першу в ніші андеграундної музики конференцію в Україні.

Як успіх та відгуки після першої конференції «Neformat Music Unity: Movement Despite the War» вплинули на планування та тематичний фокус цього другого заходу?

Підхід до організації ми залишили майже незмінним, адже відразу розробили формат з урахуванням ризиків воєнного часу — відключення електроенергії, повітряні тривоги. Оскільки все спрацювало вдало з першого разу, то особливих змін не потребувалося. Водночас ми врахували рекомендації грантодавців з минулого року та додали кілька приємних дрібниць — наприклад, подарункові екоторби для учасників. Усі залишились дуже задоволені!

Також ми трохи скоригували тематичне спрямування заходу, зважаючи на те, що до нас частіше приходять представники інді-сцени, ніж безпосередньо андеграунду. Тому деталізація тем відбувалася з певним акцентом саме на цю нішу. 

Водночас ми не змінювали формат кардинально, бо наша стратегічна мета — підтягувати більш «важкі» та складні музичні жанри ближче до масового слухача та до індустрії.

Якими були основні виклики та переваги організації гібридної конференції в сучасному контексті російського повномасштабного вторгнення?

У нас уже був досвід організації концертів у гібридному форматі, який ми напрацювали в період пандемії коронавірусу. І якщо для концертів цей формат не прижився, то для конференцій та інших розмовних подій трансляція — чудова можливість долучитися до події, навіть якщо не можеш бути на ній фізично присутнім. До того ж такий підхід дозволив нам залучити більше учасників, а запис трансляції зробив обговорення доступними й після безпосереднього проведення конференції.

Для проведення «Neformat Music Unity» ми двічі обрали The Crown — невеликий концертний майданчик, що розташований у підвальному приміщенні в центрі Києва. Ця локація доволі безпечна сама по собі, а найближче укриття знаходиться за 5 хвилин пішки. Проте розмір простору обмежив кількість можливих офлайн-відвідувачів до 70 осіб. Тому разом з анонсом події ми оголосили опен-кол на участь саме в офлайн-форматі й обрали серед охочих найактивніших професіоналів музичної індустрії — з акцентом на менеджмент і музикантів, які самостійно управляють своїми проєктами. Такий підхід допоміг організувати продуктивний нетворкінг. А ті, хто не пройшов відбір, змогли долучитися до конференції онлайн — як і будь-хто охочий.

Чи могли б ви докладніше розповісти про процес відбору тем для обговорень та лекцій? Як ви визначали найбільш нагальні питання, які потрібно розглянути на цій конференції?

Насамперед ми вирішили вийти за межі «бульбашки» нашої редакції та звернулися до спільноти читачів «Неформату» у закритому чаті. Це люди, які нас підтримують фінансово та часто є помітними діячами української музичної сцени. Їхні думки перегукувалися з нашими, особливо стосовно тем благодійних івентів під час війни, а також перспектив розвитку нашого музичного ринку.

Далі наша колега Ксенія Янус, яка активно відвідує купу професійних івентів у Києві, запропонувала вдалу ідею — запросити юриста, аби поговорити про необхідність виходу музичного сектора з тіні.

З останньою темою ми трохи сумнівалися, бо не було помітного консенсусу. Але нас зачепила ідея ще одного учасника спільноти: звернути увагу не лише на зовнішні процеси, а й на те, як музика працює на більш особистісному рівні. У підсумку саме ця дискусія отримала чи не найбільше схвальних відгуків!

Як ви бачите сприяння подібних заходів повоєнному відновленню музичного сектору України та ширшої культурної сфери? Чи помітили ви наразі їхній вплив на моральний дух українців у складні часи?

Такі заходи стають майданчиком для обговорення нагальних проблем, обміну досвідом, сприяють налагодженню контактів, що є вкрай важливим у кризові моменти. Ми також помітили, що наша конференція стала джерелом натхнення для інших — організація й проведення невеликих камерних дискусій дедалі частіше відбувається у приміщеннях музичних клубів.

Обидві конференції отримали багато схвальних відгуків щодо підтримки морального духу: для відвідувачів була цінною не лише професійна підтримка колег, а й сама можливість зібратися разом у професійному середовищі та обговорити наболіле. Цього року ми навіть виділили окрему дискусію, присвячену взаємозв’язку музики та її впливу на психологічний стан.

З огляду на небезпеки воєнного часу, включаючи повітряні тривоги та обстріли в Києві, які конкретні заходи ви вжили для забезпечення безпеки та охорони всіх учасників та доповідачів? Чи стикались ви з якимись логістичними труднощами під час організації заходу, і як вам вдалося їх подолати?

Беручи до уваги всі виклики, ми обрали місцем проведення приміщення, що знаходиться на -1 поверсі та дуже близько до підземної станції метро. Також ми заздалегідь продумали дії на випадок відключення світла (наявність генератора тощо). Нам пощастило не стикнутися з логістичними проблемами, проте ми помітили, що на етапі домовленостей спікерам було складно планувати свій графік на 1–2 місяці вперед, і фінальні підтвердження участі ми отримували вже безпосередньо перед анонсом.

Третє обговорення присвячене музиці як інструменту психологічного відновлення. Наскільки важливим ви вважаєте цей аспект для музикантів і для широкої громадськості, і чого ви сподіваєтеся досягти через це обговорення?

Як ми вже зазначали, саме ця тема для нас була певним чином випадковою, але на практиці вона найбільше відгукнулася людям. Дехто навіть назвав це обговорення колективним сеансом музичної психотерапії!

Для нас самих музика є дуже важливою частиною життя, адже саме з любові до неї більшість із нас прийшла в музичну журналістику. 

Однак за рутинною роботою ми часом забуваємо про цей суттєвий фактор: що музика — це не лише інструмент культурної дипломатії, чи збору коштів на благодійність, чи мистецький прояв. 

Люди ходять на концерти або діляться улюбленими релізами саме тому, що певна музика впливає на них емоційно: заспокоює або, навпаки, бадьорить, дає сили пережити труднощі, розділяє щасливі моменти, збуджує уяву. Музиканти теж часто грають музику саме з цих причин.

Тож, напевно, важливо нагадувати музичним професіоналам про цей аспект, бо він настільки очевидний, що його легко недооцінити. А тим паче зараз, за цих складних обставин, він відіграє надзвичайно важливу роль у роботі всієї музичної індустрії.

Які ваші довгострокові цілі для конференцій «Neformat Music Unity»? Чи плануєте ви продовжувати розвивати цю ініціативу в найближчі роки?

Так, ми однозначно будемо шукати нові гранти на проведення наступної конференції. Плануємо вдосконалювати наявний формат, додавати більше можливостей — насамперед для нетворкінгу.

В ідеалі хотілося б розвинути конференцію таким чином, щоб це був професійний івент із шоукейсами, де можна було б не тільки послухати щось розумне, але й відкрити для себе якийсь перспективний молодий гурт. 

Наша головна редакторка Ярина Денисюк цьогоріч з’їздила на британський шоукейс-фестиваль The Great Escape і дуже надихнулася цим форматом. Тож будемо шукати можливості не лише для продовження, але й для росту конференції.

Author: Mariia Akhromieieva / Марія Ахромєєва

ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).