ZMINA: Rebuilding «Життя після»: мистецька резиденція, яка дає надію

Бакота — це затоплене село у Хмельницькій області. Мешканців цієї території переселили у сусідні селища, а місцевість затопили у 1981 році під час будівництва Дніпровської ГЕС. На затоплених територіях були унікальні історичні пам’ятки, давні монастирі. Зараз сюди приїжджають сотні туристів, що захоплюються неповторними краєвидами й енергетикою цього простору.
Біля затопленої Бакоти знаходиться село Гораївка. У ньому громадська організація «Територія» влаштувала мистецьку резиденцію, яка поєднує сьогодення з минулим, аналізує та лікує травматичні досвіди.

Як усе починалося
Громадська організація «Територія» працює на Хмельниччині, створюючи проєкти для локальних спільнот. До початку повномасштабного вторгнення вони проводили успішний музично-мистецький фестиваль сучасного вуличного мистецтва «Respublika» на території старої фортеці Кам’янця-Подільського. З 2021 року ГО почала організовувати резиденції «Бакота Хаб». Членкиня організації Аліна Олійник розповідає:
«Ми взяли приміщення непрацюючої школи в оренду і перетворили його з занедбаного приміщення в мистецьку резиденцію. Хотіли створити місце, куди будуть приїжджати митці, щоб надихатися, спільно працювати й творити».
Простір резиденції складається з двох корпусів — житлового і творчого. Там розміщені майстерні, кухня, їдальня. В одному з просторів поселяються, в іншому — проводять заходи і працюють.
Відтоді проводяться різноманітні резиденційні проєкти. Однак після початку повномасштабного вторгнення приміщення резиденції використовувалося як шелтер для внутрішньо переміщених осіб. Команда ГО, відклавши мистецькі проєкти, займалася допомогою ВПО. Люди жили в резиденції протягом двох років. Їм надавали гуманітарну підтримку, допомагали адаптуватися до життя в селі, інтегруватися у місцеві спільноти. Аліна Олійник каже, що людям вдалося адаптуватися, вони купили собі хати в селах й почали долучатися до культурних активностей громад. Саме тоді в ГО зрозуміли, що можуть відновити діяльність творчих резиденцій.
Діалог, який об’єднує контексти та досліджує травму
Новий проєкт ГО «Територія» під назвою «Життя після: Діалог» допоміг переглянути вже звичні для команди контексти. Аліна Олійник згадує, як уперше з’явилася думка, що всі мешканці їхнього села — це теж внутрішньо переміщені особи, адже їм довелося залишити власні будинки у зв’язку з будуванням ГЕС та затопленням територій.
Тоді команда вирішила, що можна поєднати два досвіди: переселення 1981 року за часів радянської влади та переселення 2014 — 2022 рр. внаслідок російської агресії.

Команда оголосила опен-кол і відібрала учасниць на десять днів резиденції. «Переважно були жінки, також внутрішньо переміщені особи. Вони жили в цьому селі, досліджували його, спілкувалися з місцевими людьми — все це стало основою для створення культурно-мистецьких робіт», — говорить Аліна.
На резиденції авторки працювали не лише над індивідуальними роботами, а були залучені до спільного створення муралу. Під керівництвом кураторки учасниці збиралися, вирізали шматочки муралу, разом підбирали кольори, продумували композицію. Під час резиденції учасниці знайомилися з місцевими жителями, надихалися довколишньою природою. Все це допомагало їм сконцентруватися на власній творчості й водночас відпочити від тривожних думок.
Назва ініціативи «Життя після: Діалог» натякає на основну мету проєкту резиденції — відбудову. Що чекає на Україну після перемоги, з якими викликами доведеться зіткнутися? Учасниці могли вільно інтерпретувати цю тему.
.jpg)
Роботи були різні. Здебільшого учасниці займалися живописом. Картини розкривають ідеї відродження і нового початку, міфологізацію простору, знайдення надії, осмислюють теми дому, ідентичності, війни, самоідентифікації. Роботи презентують красу Бакоти і села Гораївка. Митці зробили колажі, інсталяції, використовували змішані техніки.
Одна мисткиня під час резиденції знайшла келих, якому понад сто п’ятдесят років. Вона частково реставрувала його, зберігши унікальність історичної знахідки.
На деякі роботи помітно вплинули розмови з мешканцями села.
Одна з резиденток, за фахом архітекторка, створила проєкт публічного простору в рамках «Бакота Хабу»: тепер там можна проводити заходи у спекотні літні дні.
Виставки-святкування
Результатом резиденції стали виставкові заходи. Одна з виставок відбулася одразу ж після закінчення резиденції. Її відвідали місцеві жителі, представники локальної спільноти. До виставки також залучили місцевий гурт, що, за словами Аліни Олійник, створив справжню атмосферу свята. Люди, які завітали на подію, слухали музику, розглядали картини, фотографувалися. Аліна згадує, що на захід прийшло чи не найбільше глядачів за всю історію існування резиденцій «Бакота Хаб».

Ще одна виставка просто неба відбулася у туристичній зоні Бакоти. Ті, що того дня відвідували ці місця, ставали учасниками події.
.jpg)
Останній виставковий проєкт відбувся в київському культурному просторі «КультМотив» на Подолі. Аліна розповідає, що тоді там тривав ще один захід про відбудову, тож вдалося об’єднати аудиторії, збільшити кількість зацікавлених.

«Бакота Хаб» для ветеранів
ГО «Територія» планує організовувати табори для ветеранів. Має на меті перетворити мистецьку резиденцію на профорієнтаційний ретрит для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та вразливих груп населення. Відбуватиметься все таким чином, як і під час резиденцій: люди приїжджатимуть, пізнаватимуть Бакоту, досліджуючи її культуру й історію, братимуть участь у різних тренінгах із профорієнтації.
Також ГО «Територія» прагне реалізовувати проєкт спільно з міжнародними партнерами. Митці з України, Польщі й Італії приїдуть у «Бакота Хаб» на резиденцію, спілкуватимуться з локальними мешканцями і працюватимуть над історико-культурним гайдом про Бакоту.
Авторка: Анна Сєдих
ZMINA: Rebuilding is a project co-funded by the EU Creative Europe Programme under a dedicated call for proposals to support Ukrainian displaced people and the Ukrainian Cultural and Creative Sectors. The project is a cooperation between IZOLYATSIA (UA), Trans Europe Halles (SE) and Malý Berlín (SK).