ZMINA: Rebuilding – Портал 21 : ВІДНОВЛЕННЯ_ІЗЮМА
Засновниця PORTAL-21 Анастасія Гулак про проєкт «IZYUM_recovery»: «Тільки разом ми зможемо оговтатися і продовжити шлях до перемоги, перемоги динамічного суспільства над статичним»
Російська війна в Україні зруйнувала сотні сіл і міст, зокрема Ізюм Харківської області, який у 2022-му році кілька місяців перебував під російською окупацією. Сьогодні в Україні з’являється все більше ініціатив, які планують відбудовувати міста та відновлювати втрачені будівлі. Один із таких проєктів — «IZYUM_recovery» від архітектурно-будівельної компанії PORTAL-21.
Ми поговорили з Анастасією Гулак, засновницею PORTAL-21, про те, як архітектурна компанія намагається відновити зруйнований війною Ізюм, які були виклики і як міжнародні партнери підтримали проєкт, як вони залучають місцевих жителів до відбудови міста і що робить їхній проєкт інноваційним.
Чим займалася ваша команда до повномасштабного вторгнення?
З 2017-го року ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія “ПОРТАЛ-21”» займається проєктами з відновлення критичної інфраструктури спільно з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Програмою розвитку ООН (ПРООН), Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ).
Ми також бралися за приватні замовлення, але це були переважно проєкти з відновлення медичного, адміністративного та освітнього секторів.
Ваша команда складається виключно з жінок. Розкажіть про особливості вашого колективу.
Так, дійсно, PORTAL-21 — це 100% жіноча команда, жінки займають керівні посади та входять до складу правління компанії. Але це не означає, що ми не працюємо з чоловіками. Навпаки, ми намагаємося збагачувати досвід компанії через інклюзивність, залучаючи експертів різної статі, віку, національності та інших характеристик. Сьогодні компанія працює над розвитком зеленого менеджменту та зміною поведінкових патернів як всередині компанії, так і в проєктах, які ми розробляємо.
Війна принесла багато змін, наприклад, наша колега Катерина Коваль поєднує роботу дизайнерки з волонтерством. Катерина — медикиня-волонтерка. На початку повномасштабного вторгнення вона займалася психологічною підтримкою цивільного населення. Останні півтора року Катерина є інструкторкою з першої медичної допомоги та тактичної медицини для цивільних і військових. Як медикиня брала участь в евакуації з прифронтових територій та в команді швидкого реагування на авіанальоти в Харкові.
У 2023-му році директорка компанії Катерина Кублицька пройшла курс з британського законодавства у сфері охорони пам’яток у рамках докторської дисертації (Інститут Курто, Лондон) за грантом Фонду Семюеля Кресса.
І в тому ж 2023-му році засновниця компанії Анастасія Гулак закінчила спеціальну сертифіковану програму для молодих менеджерів «Партнерство в бізнесі з Німеччиною» у сфері зеленого менеджменту в Export-Akademie Baden-Württemberg, м. Тюбінген, яка проходить за підтримки Федерального міністерства економіки Німеччини. Серед жінок нашої компанії Зоя Панова — членкиня Спілки архітекторів України, яка має багаторічний досвід реалізації об’єктів високої складності та є головним архітектором компанії. Анастасія Шоміна з 2022-го по травень 2023-го року підвищувала кваліфікацію з 3D-сканування історичного середовища міст — в області сканування пам’яток архітектури, історії та містобудування в школі архітектури Bartlett при Університетському коледжі в Лондоні.
Також хочу зазначити, що всі жінки нашої компанії займаються проєктами високої складності, які вимагають підтвердженої кваліфікації спеціалізованими сертифікатами та ліцензіями, а також навичок співпраці з іноземними партнерами та експертами, що особливо важливо зараз в контексті співпраці з інвесторами з різних країн. PORTAL-21 є прикладом сталої компанії з культурою високої гнучкості, яка досягає важливих цілей завдяки роботі невеликої жіночої команди.
Як виникла ідея проєкту, який ви подали до ZMINA?
Ідея проєкту виникла в липні 2023-го року, коли засновниця компанії Анастасія Гулак шукала партнерів для співпраці в Німеччині в рамках програми «Партнерство в бізнесі з Німеччиною» для менеджерів з України. Офлайн-частина програми проходила в місті Тюбінген, округ Штутгарт, і обов’язковою умовою для отримання сертифікату після її завершення було розпочати новий проєкт співпраці з німецькими партнерами. Тобто підписати договір про співпрацю. Що скажеш, завдання не з легких, особливо якщо йдеться про міжнародну співпрацю з партнерами, яких ми ще не зустрічали і не знаємо. Вже на етапі онлайн-частини програми її менеджери заохочували нас знайти проєкт, локацію, подумати, яких партнерів можна залучити. Ми проробили велику роботу з пошуку відповідних грантових програм, пошуку партнерів, вибору місця для реставрації. У серпні 2023-го року ми натрапили на грантову програму, яка ідеально нам підходила. І це точно не було випадковістю. Заявка містила всі принципи та вимоги, які ми могли виконати. Нам не потрібно було нічого вигадувати. У нас уже були партнери з «Креативної Європи», а проєкт втілював цінності Нового європейського Баухауса. Єдине, чого нам бракувало — це фінансування та підтримки з боку міської адміністрації. Тож ми подали заявку і паралельно, не чекаючи результатів, розпочали діалог з Ізюмською міською адміністрацією та Департаментом містобудування та архітектури Харківської області, щоб офіційно надати ділянку в центральній частині міста для реалізації проєкту реставрації. У жовтні 2023-го року ідея проєкту «IZYUM_recovery» була підтримана в рамках національної хвилі, а в січні 2024-го року — в рамках міжнародної хвилі субгрантів програми ZMINA: Rebuilding.
У проєкті ви пишете, що надихалися Французьким кварталом у Тюбінгені і «Кліматичним районом» в Есслінгені. Що саме вас зацікавило в цих проєктах і що ви плануєте використати в реалізації?
Французький квартал у Тюбінгені є надзвичайним прикладом ревіталізації старих будівель. На початку 1990-х років французька армія покинула Тюбінген і залишила свої казарми, розташовані в південній частині міста. Для повторного використання території та будівель місто вирішило реалізувати незвичну стратегію. Вони хотіли створити район змішаного використання, не лише житловий, але й інтегрований з бізнесом. За допомогою громадян вони створили робочі групи для вирішення різних аспектів нового району, таких як життя, здоров’я, публічні простори тощо. Щоб забезпечити успішність процесу, міська рада створила групи, які зустрічалися з робочими групами, щоб консультувати їх і допомагати в роботі. Більшість будинків були засновані і побудовані спільнотою людей, а не окремими власниками. Ця концепція працює настільки добре, що її використовують і сьогодні. Люди, які хочуть працювати або жити по сусідству, купують землю, щоб будувати на ній разом, а потім як група наймають архітектора для проєктування своїх будівель. Знайомство з сусідами заздалегідь — лише одна з багатьох переваг, які надає ця система.
«Кліматичний район» в Есслінгені-на-Некарі цікавий з точки зору інтеграції та використання зелених технологій, таких як зелений водень, сонячні електростанції, збір та використання дощової води тощо. Обидва райони мають приблизно однакову площу і розташовані в невеликих містечках біля річок, як місто Ізюм. Обидва райони вільні від автомобілів.
Ці райони, що вже існують, містять компоненти, які можуть бути адаптовані в українських містах, і є яскравими прикладами їх впровадження та ефективного функціонування.
У чому полягає інноваційність громадського проєкту?
Інновація полягає в партисипативному підході до проєктування. Коли мешканці району разом із архітекторами та міською адміністрацією займаються реконструкцією. Це призводить до відновлення не лише району та його будівель, а й до ментального відновлення мешканців та всіх українців, залучених до проєкту. Бути залученим до процесу відбудови під час війни, коли все навколо нас руйнується ворогом, — це наш прояв стійкості, який дає нам дух перемоги над руйнівним. Такий підхід до розробки містобудівних проєктів може стати найефективнішим з усіх, що були започатковані до цього часу. Тільки разом ми зможемо оговтатися і продовжити шлях до перемоги, перемоги динамічного суспільства над статичним.
Як ви залучаєте місцеву спільноту до проєкту?
Мешканці мікрорайону допомагають збирати вихідні дані, наприклад, фотографують пошкоджені ділянки, збирають дані про необхідні матеріали, які потрібно закупити. Вони беруть участь в ухваленні проєктних рішень та координації проєктної діяльності. Наприклад, Олексій Нестеренко був координатором від громади під час презентації в Харкові. Проєкт також включає опитування громади, що дає нам змогу краще зрозуміти її пріоритети, ставлення до проєкту, стосунки з представниками міської адміністрації тощо. Архітектори створили Telegram-канал, де ми регулярно підтримуємо зв’язок, обмінюємося інформацією про проєкт та його перебіг. Також у нас є сайт, де ми публікуємо всі новини та графічні матеріали, які можна переглянути, завантажити тощо. Ми закликаємо мешканців створити громадську організацію і почати діяти офіційно.
З якими викликами ви стикаєтеся під час роботи над проєктом?
Проєкт великий, міжнародний, потребує мультидисциплінарної експертної підтримки та кризового менеджменту. А в умовах війни це означає підвищені ризики, відповідальність і постійне відчуття невизначеності. Тому адаптивність проєкту є природним і необхідним компонентом, який посилює його стійкість.
Наприклад, за тиждень до запланованого заходу в Ізюмі міська адміністрація надіслала листа з відмовою підтримати захід — презентацію в Ізюмі — через неможливість організувати укриття. Тож нам довелося дуже швидко реагувати і організовувати презентацію в Харкові. Майже до самого дедлайну ми не знали, чи зможемо провести офлайн-захід, але продовжували розсилати запрошення і готувати все для нього. І тільки в запланований день, вранці 7 травня, місце проведення було підтверджено. Є також труднощі, пов’язані зі зміною кадрів на місцях. Багато людей виїжджають з Ізюма до безпечніших місць, але чи повернуться вони назад — велике питання. Тож для кого ми проєктуємо? Чи буде безпечно жити в Ізюмі в майбутньому? Відповіді на ці запитання може дати лише час.
Труднощі також пов’язані з тим, що європейські партнери не відвідують територію проєкту з міркувань безпеки, і це цілком зрозуміло, адже Ізюм і Харків розташовані у червоній зоні. Проєктним менеджерам доводиться витрачати багато часу на роз’яснення поточної ситуації та різних особливостей регіону і громади. Важливо також адаптувати проєктні рішення до українського правового поля, адже те, що працює в Німеччині, не завжди працює в Україні. Кліматичні, політичні, економічні, культурні та соціальні особливості мають велике значення при розробленні проєктів міжнародної співпраці.
Чи стикалися ви на початку своєї роботи з труднощами, пов’язаними з підтримкою проєкту? Як ви їх вирішували?
Щодо підтримки я б сказала, що поки що труднощів немає, але коли справа доходить до оформлення документів, то вже виникає певний опір. А коли переходиш до справи, то це вже зовсім інша справа. Наразі нас підтримує Харківська обласна військова адміністрація, яка надала приміщення для проведення заходів проєкту та сприяє проєкту, підписуючи важливі документи та надаючи вихідні дані для його розвитку. Однак ми очікуємо більш активних дій від адміністрації Ізюма в плані підтримання та мотивування громади та інших заходів, передбачених проєктом, а також від самих мешканців мікрорайону. Адже ця невелика група активістів має зростати, і це також є відповідальністю представників місцевої адміністрації.
Які заходи вже відбулися в рамках проєкту?
У рамках проєкту вже відбулося 5 заходів:
10 квітня 2024 року відбувся вебінар на тему «АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ». Лектором був професор Крістіан Кюпфер, директор Інституту ландшафту та довкілля (ILU) університету Нюртінгена-Гайслінгена у 2011–2013-х роках та декан навчальної програми «Ландшафтне планування та охорона природи» з 2013-го по 2018-й рік, екології та міського планування університету Нюртінгена-Гайслінгена, автор численних проєктів та публікацій з екології та міського планування. Сьогодні він є керівником і засновником компанії «StadtLandFluss», де під керівництвом професора успішно реалізуються державні замовлення в землі Баден-Вюртемберг.
7 травня 2024 року ми провели презентацію проєкту на високому рівні за участі команди програми ZMINA: Rebuilding, преси, представників громади, інвесторів, виконавців та інших стейкхолдерів, а також трансляцію заходу на YouTube. Формат події був гібридним — онлайн та офлайн у Харкові.
Наступного дня ми провели нетворкінг з партнерами з України — онлайн та у Харкові.
Ми також презентували проєкт на конференції «TEH97» у Тарту, Естонія.
Ви також плануєте організувати виставки в Україні та Німеччині. Розкажіть про це докладніше: яка мета, як вони будуть проходити?
Мета виставок — привернути увагу до проєкту, його цінностей та адаптивного характеру. До його інклюзивності та залучення нових стейкхолдерів до його розвитку. Також дуже важливо зібрати кошти на першочергові роботи, які необхідно виконати в мікрорайоні, щоб наступну зиму мешканці могли провести в теплих і сухих будинках.
У Тюбінгені виставку планується провести у Французькому кварталі, який ми з партнерами обрали для аналізу як приклад успішного розвитку громади через залучення до реставрації занедбаних територій.
У Харкові виставка пройде в артцентрі. Формат виставки — гібридний, з онлайн-трансляцією та перекладом. Ми також плануємо організувати панельні дискусії в рамках цих виставок і запросити в якості спікерів експертів зі сталого розвитку міст, стейкхолдерів та інвесторів.
На якому етапі зараз проєкт?
Наразі ми на стадії розробки ескізного проєкту. Планування житлових будинків, адаптація до потреб інклюзії та стандартів. Розроблення генерального плану та реконструкція повністю зруйнованого житла, збір необхідних вихідних даних, залучення експертів-екологів. Аналіз наявних прикладів розвитку громад та зелених технологій. Підготовка заходів, що пройдуть у рамках проєкту цьогоріч.
Чи плануєте ви розширювати проєкт на інші міста України?
Так, ми плануємо це зробити в майбутньому.
Авторка: Анна Сєдих
ZMINA: Rebuilding — це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).