ZMINA: Rebuilding – Готичний сад Органного залу
Наприкінці весни, у самому серці українського Рівного, народився новий культурний простір, який має на меті не лише прикрасити місто, але й зміцнити громаду у часи війни та післявоєнної відбудови. Проєкт «Готичний сад Органного залу» обіцяє стати місцем, де історія, мистецтво і природа зустрінуться у гармонії, надаючи мешканцям та гостям міста нові можливості для відпочинку та культурного збагачення.
Цей амбіційний проєкт спрямований на відновлення території навколо Залу камерної та органної музики, знаного як Костел святого Антонія, зведеного в XIX столітті. Минулого вересня історична пам’ятка, побудова якої тривала чотири десятиліття, відзначила 165 років із дня свого закладення. Храм має неабиякий символізм: незважаючи на пошкодження, він пережив дві світові війни та не зачинявся навіть під час німецької окупації — допоки, іронічно, радянська влада не закрила його у 1961 році, знищивши ознаки храму та облаштувавши там кінотеатр, який, втім, не мав популярності серед місцевих.
Під час пристосування костелу під кінотеатр будівельники зруйнували фронтальні вежі й просто накрили споруду. А вже коли вирішили, що тут буде Органний зал, збудували на місці старих веж зовсім інші — без шпилів угорі. Цим вони спотворили первісну архітектуру, і саме в такому вигляді — вже як приміщення Органного залу — цю будівлю поставили на облік як пам’ятку архітектури. Органний зал Рівненської філармонії відкрився тут у 1987 році, однак сам орган довелося встановити наново: історично оригінальний демонтували із закриттям костелу на початку 1960-х.
Сьогодні проєкт «Готичний сад Органного залу» передбачає створення архітектурно-ландшафтної концепції нового культурного простору, який буде доступний для відвідувачів філармонії, мешканців, туристів і гостей Рівного. «Основна мета проєкту полягає у стійкості у воєнний і повоєнний час, сталому розвитку концертної установи та ефективному управлінні спадщиною», — зазначає Елеонора Стеценко, нинішня керівниця Рівненської філармонії, яка є головною ідейницею проєкту.
«Ми прагнули зосередитись на збереженні ідентичностей, сенсів та культурних цінностей, які розглядаються як один із засобів післявоєнної відбудови України».
Eлеонора Стеценко, керівниця Рівненської філармонії
Проєкт базується на методах консультацій з громадскістю та залучення громадян до вирішення питань місцевого значення, зокрема спільного обговорення перепланування й озеленення ділянки навколо Залу камерної та органної музики, що є пам’яткою архітектури та містобудування, основним концертним майданчиком філармонії та привабливим туристичним об'єктом Рівного. «Саме без байдужих містян, створення та реалізація проєкту була би неможливою», — каже Стеценко.
Одночасно з цим, острах реакції громади став ледь не основним викликом для організаторів проєкту. «Самі розумієте, останні два роки були найскладнішими. Нам потрібно було розвіяти всі міфи та завірити людей в тому, що цей проєкт має цінність не лише для філармонії, але для усіх нас, кожного рівнянина та гостя нашого містечка», — зазначають творці.
Команда, що працює над проєктом, складається з усього колективу філармонії. Початок проєкту був закладений ідеєю створення нового культурного та екологічного міського простору. Ірина Томкович, концертна директорка та головна менеджерка-організаторка, пояснює: «Ми чітко розподілили обов’язки та зони відповідальності, щоб відповідати європейським стандартам у всіх аспектах — від ведення звітності до організації заходів та аналізу відгуків. Це дозволило нам зосередитися на головному — створенні унікального простору для громади».
Оскільки актуальність проєкту полягає у приверненні уваги до збереження ідентичності Рівного та локальної, незаслужено забутої історії, тим самим відкриваючи сторінки європейської культурної спадщини громади, команда прагнула залучити та об'єднати активних жителів міста, фахівців креативного сектору з числа урбаністів, архітекторів, ландшафтників, істориків, краєзнавців, митців, екологів, які у взаємодії з громадою обговорили питання стійкості у час війни та післявоєнного відновлення, переосмислення міського простору.
«Ми створили тематичні сторінки у соціальних мережах, звертались до партнерів філармонії, представників ЗМІ та громадських організацій. Було проведено кілька заходів, зокрема “Урбаністичний інтенсив”, публічну презентацію проєкту, екологічну акцію з впорядкування території та відкритий концерт просто неба», — розповідає Руслана Шаліга, творча керівниця-організаторка заходів.
«Урбаністичний інтенсив» зібрав місцевих діячів культури, архітекторів, екологів, істориків, краєзнавців, митців, викладачів та студентів, а також поціновувачів класичної музики і небайдужих мешканців міста. «Обговорювались різні варіанти дизайну саду, зокрема сад в пейзажному англійському стилі, ботанічний міні-сад та міський простір для проведення культурних подій», — зазначає Ірина Томкович.
Обговорення охоплювали різноманітні аспекти, зокрема архітектурні особливості будівлі Органного залу, його історичне минуле, яке команда проєкту плекає. Реновація території розглядалась з погляду краєзнавства та культурної спадщини, безбар’єрні рішення та інклюзія були особливо актуальними під час війни та будуть мати значення у післявоєнний період. Також враховувались сучасні тенденції урбаністики, що ґрунтуються на покращенні стану довкілля, природоорієнтованих рішеннях по збереженню міського біорізноманіття та адаптації до зміни клімату.
«Шляхом спільних досліджень, дискусій та брейнстормінгу було розроблено креативні рішення екологічної реновації території навколо зали камерної та органної музики», — підкреслює Ірина Томкович. «На “Урбаністичному інтенсиві” кожен мав можливість висловити свої думки. Це був зручний європейський формат спілкування, де після тематичних виступів експертів присутні могли озвучити свої побажання та зауваження. Відкритий мікрофон дозволив конструктивно критикувати та обговорювати, що допомогло нам записати цікаві думки та внести їх на “мапу покращень”».
Завдяки реєстрації та анкетуванню, команда змогла підтримувати зв'язок з учасниками заходу, проаналізувати зацікавленість, результативність та відгуки. Це дозволило зробити висновки та пропрацювати подальшу стратегію комунікацій з громадськістю.
Представлення концепції громаді та експертам стало першою подією «Готичного саду Органного залу», у якій ключову роль відіграли архітектурний проєкт та 3D-візуалізація. Для розробки архітектурного робочого проєкту команда звернулась до спеціалістів ТОВ «Майстерня MOST». «Майстерня організації простору MOST — це творчий колектив, об’єднаний метою створення актуального середовища для життя», — розповідає Ярослав Некоз, архітектор студії. «Наша візія полягала в тому, щоб створити екологічний, камерний, залитий світлом, наповнений музикою, інклюзивний, затишний і ароматний простір».
Під час планування враховувалися такі функції, як відпочинок, зустрічі, прогулянки, мініфестивалі, концерти під відкритим небом, еко-просвітницький простір, фотосесії, весільні церемонії, пленери, мінівиставки, ярмарки та різдвяне містечко.
«У березні ми провели публічну презентацію для громадськості та ЗМІ концепції нового культурного простору Рівного «Готичний сад Органного залу», — зазначає Ольга Шевчук, архітекторка студії MOST. «Ми представили архітектурно-планувальні рішення, благоустрій та візуалізації, які дозволили громаді побачити майбутнє проєкту».
Важливою частиною проєкту стала також організація толоки та екологічної акції з прибирання території. «Ми запропонували громаді Рівного разом закласти майбутній “Готичний сад Органного залу”», — ділиться Ірина Томкович. «Запросили усіх бажаючих долучитись до екологічної толоки та закликали за можливості принести з собою рослини. Прикметно, що акція відбулась 18 квітня, у World Heritage Day і День пам'яток історії та культури України».
«Цього разу від теоретично-технічних завдань ми перейшли до практичного екологічного етапу», — зазначає Руслана Шаліга. «Учасники екологічної акції прибрали територію, підготували ґрунт, висадили багаторічні рослини, а по завершенню спілкувались та обговорювали проєкт за дружнім чаюванням».
До заходу долучилися представники місцевої влади, громадські активісти, студентська молодь та усі охочі рівняни. «Висаджували рослини навіть сім’ями», — додає Руслана. «У толоці взяли участь близько 70 учасників. Спільне озеленення та благоустрій території Органного залу — це лише початок створення ще одного майданчика для культурних подій на відкритому повітрі у Рівному».
Ідея стала близькою для багатьох мешканців міста. Власники місцевих ресторанів та інші доброчинці долучилися до ініціативи, надавши фінансування на необхідні матеріали та рослини. Ірина Томкович зазначила, що підтримка включала щедрі внески, знижки на рослини та пожертви у вигляді саджанців, а фахівці з ландшафтного дизайну надали технічну допомогу з правильного висаджування та добору ґрунтів. Під час прибирання було висаджено різноманітні дерева, кущі та в’юнкі рослини, аби надати території більш доглянутого вигляду.
«25 квітня колекція рослин “Готичного саду” поповнилась ще одним декоративним деревом – сакурою Канзан, яку подарував Юрій Яцика, голова ГО «Всеукраїнське об'єднання Мистецький вектор», вокаліст, педагог та громадський діяч, що наразі боронить Україну», — підкреслює Ірина. «Квітуче деревце було подаровано за його власної ініціативи». Примітно, що Юрій також зробив допис на своїй сторінці у Фейсбуці: «За життя людина має посадити дерево. Дякую Рівненській обласній філармонії за можливість доєднатися до благодійної акції та доповнення естетичної краси довкілля нашого міста!»
Як і будь-який інший аспект українського життя, культурні проєкти також піддались неминучому впливу загарбницької російської війни в Україні. Знаходячись далеко від основної лінії запеклих бойових дій, Рівне прагне стати надійним тилом та місцем затишку для тих, хто був змушений покинути свої міста та домівки.«Завдяки нашим воїнам, які щодня виборюють кожен метр української землі та тримають над нами небо, ми намагаємось жити активним творчим життям, тримати культурний фронт», — говорить Елеонора Стеценко. «Цьогоріч багато цікавих проєктів та заходів відбулось в Рівному, що звичайно, згуртовує та об'єднує громаду, зокрема, й наш».
Команда проєкту, експерти та фахівці намагались створити правильну концепцію «Готичного саду» з огляду на війну та повоєнне відновлення. Особлива увага була приділена інклюзивності та доступності. «Для нас надважливо бути корисними та дієвими, активними та рішучими. Ми не маємо права здаватись і зупинятись.
Життя настільки коротке — війна навчила цінувати кожну мить, можливість і шанс.
Eлеонора Стеценко, керівниця Рівненської філармонії
Взявшись за розробку концепції, команда усвідомлювала ризики: що для когось ця ідея може бути не на часі, адже за два роки повномасштабного вторгнення градус у суспільстві піднявся в усіх можливих вимірах; ідеї розвитку сприймаються гостро, з певним упередженням, що призводить до певної зневіри. Людям складно повірити, що хтось ще має бажання вкладати свій час, сили та залучати ресурси, інвестиції; плекати, а не позбуватися; відновлювати, а не бути бездіяльними; єднатися, а не вступати в чвари. Ми вірили у свій проєкт», — розповідає Елеонора.
«Щодо безпеки — ми маємо надійне укриття на території Органного залу, яке може вмістити необхідну кількість людей. Ми контролювали кількість відвідувачів та анкетували кожного, аби тримати питання безпеки під контролем», — зазначає Ірина Томкович. На подив, жодна з подій у рамках проєкту не припала на повітряну тривогу. Проте команда проводила інструктаж щодо дій у випадку її появи та слідкувала за дотриманням усіх норм пожежної та цивільної безпеки.
Поміж іншого, проєкт має неабиякий соціокультурний сенс, який полягає, в першу чергу, у підтримці морального духу спільноти у важкі воєнні часи.
«Рівненська обласна філармонія докладає усіх зусиль, щоб створювати якісні культурні та соціокультурні продукти, концертну програму, — і наш проєкт не став винятком», — говорить Руслана Шаліга. «Починаючи “урбаністичним інтенсивом”, закінчуючи концертом просто неба, ми піднімали тему нашої історії, культурної ідентичності, архітектури, традицій та європейського вектору розвитку».
Післявоєнна рефлексія, зокрема, є важливою для суспільства. Проєкт «Готичний сад Органного залу» сприяє цим процесам, підкреслюючи важливість бути корисними та дієвими, активними та рішучими. «Ми вірили у свій проєкт, незважаючи на ризики та певне упередження в суспільстві», — каже Елеонора Стеценко.
Фінальна подія — концерт просто неба «Музика в саду: українське ретро» — на території закладеного «Готичного саду» була насичена прекрасними зразками українського ретро. В програмі концерту прозвучали українські хіти та мелодії, що вже кілька десятиліть співаються як народні — пісенні скарби авторства Володимира Івасюка, Ігоря Поклада, Володимира Верменича, Ігоря Шамо, Мирослава Скорика, Платона Майбороди, а також пісня рівненського композитора Дмитра Кухарука, яку виконала його онука, солістка філармонії Анна Прядко. «Цей вечір подарував присутнім незабутні емоції та можливість поринути у світ української класики», — ділиться враженнями Ірина Томкович.
Декорації, сценічні подіуми, LED-екран, електропіано, звукова апаратура, фотозони, ліхтарики та вуличні меблі додали атмосферності локації. Присутні відзначили, що територія майбутнього «Готичного саду Органного залу» — дивовижна локація, а команда запевнила, що у майбутньому ще не один раз філармонія привабить поціновувачів музики, і такі зустрічі стануть гарною постійною традицією, що забезпечить сталість проєкту. «Ми отримали безліч повідомлень, згадок, дописів, репостів та шалений feedback, що стали додатковою мотивацією не зупинятись на досягнутому», — додає Ірина.
Концепція майбутнього Готичного саду вже створена, і тепер команда шукає способи для твердої реалізації проєкту. «Готичний сад стане прекрасним майданчиком для виступів та концертів, затишку та душевного відновлення, улюбленою локацією людей різного віку, зручним осередком для людей з інклюзією, ще одним туристичним магнітом на мапі нашого міста», — каже Руслана Шаліга. «Саме таким ми бачимо наш проєкт у майбутньому без війни».
Реалізований за кошти Євросоюзу та донорів, проєкт «Готичний сад Органного залу» став символом стійкості, єдності та відродження для громади Рівного. «Ідея “Готичного саду Органного залу” найкращим чином відображає стратегію розвитку культури Рівного, яка була затверджена цьогоріч Рівненською міською радою, підтримуючи одразу декілька її візійних напрямків: тут і переосмислення культурно-історичної спадщини, і реновація локації, і підтримка динамічної спроможності культурного середовища міста», — відзначає Елеонора Стеценко.
Незважаючи на виклики війни, команда проєкту зуміла створити простір, що обіцяє і надалі підтримувати моральний дух, зберігати українську культурну ідентичність та обʼєднувати людей, довівши, що навіть у найскладніші часи мистецтво та культура можуть бути джерелом сили та надії.
Авторка: Марія Ахромєєва
ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).