ZMINA:Rebuilding – Від руйнування до нового життя: Парк надії для громади, що постраждала від війни

У самому серці охопленої війною України зрайноване шкільне подвір’я перетворилося на простір зцілення та стійкості. Проєкт «Від руйнування до нового життя» — це не просто відбудова, це символ надії, відновлення та сили громади. Технічний менеджер проєкту Дмитро Чулков ділиться історією створення ландшафтно-архітектурного парку, покликаного допомогти дітям та місцевим мешканцям впоратися з травмою війни.

Важливість емоційної реабілітації

«Емоційна реабілітація дітей, які пережили окупацію, — критично важлива», — наголошує Чулков. «Ці діти стали свідками жахіть, яких не має бачити жодна дитина. Відновлення відчуття безпеки та нормальності — перший крок до подолання психологічної травми».

Парк дає дітям можливість знову відчути дитинство. «Під час окупації вони втрачають відчуття стабільності та довіри. Цей парк повертає їм відчуття безпеки», – додає він. Окрім індивідуального відновлення, проєкт є ще й жестом стійкості спільноти: 

«Йдеться про формування позитивного майбутнього. Без належної підтримки ці діти можуть вирости з глибоким відчуттям безнадії».

Проєкт розпочався з діалогу. «Ми спілкувалися безпосередньо з учнями, щоб ті мали вплив на створюваний простір. Вони навіть брали участь у конкурсі малюнків, де зображали свої бачення парку», — згадує Чулков. Психологи консультували нас щодо дизайну, який сприятиме емоційному відновленню, а ландшафтні архітектори та експерти з інклюзії подбали про доступність.

«Головною засадою була стійкість», – зазначає Чулков, — «Ми використовували екологічні матеріали, включили зелені зони і впевнювались в тому, щоб простір був доступний всім».

Концепція, народжена з досвіду та експертизи

Натхнення для проєкту Чулков почерпнув зі своєї роботи в програмі з відновлення шкіл для стійкості у 2023 році. «Я відвідав понад сорок шкіл по всій Україні й помітив велику різницю між подвір’ями з озелененням і без нього. Асфальтовані простори здавались мертвими, а зелені наснажували життям і добробутом». 

Побачивши зруйноване шкільне подвір’я в Маковищі, він уявив, як із руїни може прорости нове: «Тоді виникла ідея створити простір, де діти зможуть відновити емоційну рівновагу і знову з’єднатися з природою».

Парк — це не просто місце відпочинку. «Ми використали принципи ароматерапії, висадили бузок, лаванду та ялівець — рослини, що створюють заспокійливу атмосферу. Кожна квітка нагадує: зцілення потребує часу, але воно можливе», — розповідає Чулков.

Особливим елементом є альтанка — відновлена теплиця, пошкоджена внаслідок обстрілів. Тепер вона слугує відкритим класом. «У перетворенні руїни на простір для навчання ми віднайшли символом стійкості й оновлення».

Усі елементи парку спрямовані на емоційне відновлення: «Сад ароматерапії допомагає впоратися з тривожністю, клас просто неба — це спокійне середовище для навчання, луг — місце для соціальної взаємодії. Ми навіть запланували батутну зону як спосіб зняти стрес, хоча поки її встановлення відклали через брак фінансування».

Психологи відіграли ключову роль у плануванні простору: «Завдяки їхнім рекомендаціям ми додали зони для спілкування й фізичної активності — щоб парк відповідав як фізичним, так і емоційним потребам дітей».

Громада в серці проєкту

Участь громади була надзвичайно важливою: 

«Від самого початку учні, вчителі, батьки та місцеві мешканці долучалися до створення парку — як своїми ідеями, так і працею. Волонтерські дні об’єднали людей у спільному прагненні відновити не лише простір, а й громаду».

Місцевий бізнес, зокрема розсадник «Еко-Країна», поділився своєю експертизою, забезпечивши довготривалу життєздатність простору. «Ця співпраця створила відчуття причетності й відповідальності — ми знаємо, що за парком доглядатимуть і цінуватимуть його», — підкреслює Чулков.

Шлях до реалізації був непростим: «Двоє учасників вийшли з проєкту через страх мобілізації, довелося швидко перебудовувати команду. Крім того, в час завершення парку село вшановувало загиблих військових, тому відкриття провели у стриманому форматі — з повагою до скорботи громади».

Не оминули й логістичні труднощі: 

«Закупівля матеріалів в умовах війни виявилася надскладною: ланцюги постачання були порушені, ціни коливалися, транспортування потребувало ретельної координації. Кожен етап вимагав терпіння та нестандартних рішень».

Сьогодні парк став частиною щоденного життя громади. «Учні гуляють тут під час перерв, вчителі проводять уроки в альтанці, громада збирається на події. Діти виглядають щасливішими, енергійнішими — видно, що вони відчувають парк як свій простір», — ділиться Чулков.

Батьки також помічають зміни. «Моя донька була дуже замкнутою після окупації», — згадує одна з матерів. «Тепер вона приходить додому радісна, розповідає, як садила квіти й гралася з друзями. Парк знову подарував їй дитинство».

Успіх цього проєкту надихнув на створення громадської організації «Синя Кома», яка реалізує подібні ініціативи по всій Україні. «Те, що починалося як відновлення одного шкільного подвір’я, перетворилося на рух», — говорить Чулков. «Цей парк — доказ стійкості, символ надії та підтвердження того, що навіть у найтемніші часи може прорости нове життя».

Україна продовжує відбудовуватися, і парк у Маковищі є взірцем того, чого можна досягти, коли громада об’єднується. «Це більше, ніж просто парк», — підсумовує Чулков. «Це обіцянка нашим дітям, що вони не самотні, і що надія та зцілення завжди можливі».

Погляд у майбутнє

Плани на майбутнє вже в розробці. 

«Ми прагнемо поширити цю модель на інші регіони, постраждалі від війни, адаптуючи кожен парк до потреб конкретної громади. Кожен зелений простір стане нагадуванням: після руйнування знову може прорости життя — і надія».

Цей парк — це не просто місце для прогулянок. Це жива пам’ять про силу громади, що зцілює не лише простір, а й людські серця, думки й мрії.

Автор: Ян Яночко

ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).