Russian illegal prison on IZOLYATSIA premises has been operational for 10 years.

ZMINA: Rebuilding | Ліси наших сердець: зв'язок між словацьким та українським мистецтвом на фестивалі Atmosféra

Фестиваль Atmosféra має довгу традицію у Словаччині. Тепер ця відома подія об’єдналася з митцями з охопленої війною України. Проєкт «Forests of Our Hearts» («Ліси наших сердець») об’єднав митців зі Словаччини та України. Ми поговорили з куратором Томашем Тольтом та продюсеркою фестивалю Луцією Шімашковою про ідею, реалізацію та хід проєкту.

Розкажіть коротко про фестиваль Atmosféra, зокрема його місію.

Томаш Тольт (ТТ): Фестиваль Atmosféra — це більше, ніж просто музична та культурна подія, це простір свободи, солідарності та спільноти. Мета фестивалю — створити середовище, де музика, мистецтво і природа переплітаються в унікальний досвід.

Atmosféra використовує ландшафт як активну складову фестивалю, працюючи з його природними особливостями і перетворюючи його на живий, творчий простір. Крім насиченої музичної програми, тут проходять дискусії, лекції, активності для спільноти та презентації, що робить його не лише фестивалем, а й платформою для діалогу.

Фестиваль просуває солідарність та допомогу іншим — у співпраці з асоціацією «Мир для України» він створює простір для збору коштів та ініціатив на підтримку української громади як у Словаччині, так і в Україні. Таким чином Atmosféra поєднує мистецтво з відповідальністю та порушує важливі теми, які формують наше суспільство.

Коли і як виникла ідея проєкту «Forests of Our Hearts»?

ТТ: Atmosféra 2024 вперше представила незалежну виставку, що була кураторською добіркою проєктів. Лісовий простір на території фестивалю створив умови для дослідження тем природи, ефемерності, швидкоплинності, солідарності та свободи. 

Вибір українських партнерів був тісно пов’язаний з прагненням надати художникам з розтерзаної війною країни можливість висловитися, привернути увагу до їхньої боротьби та висвітлити складну ситуацію, в якій опинилася їхня країна. 

Томас Тольт, куратор

Чому ви обрали АртПоле як партнера проєкту?

Луція Шімашкова (ЛШ): Ми отримали особисту рекомендацію від іншого українського культурного менеджера. АртПоле є важливим гравцем на українській мистецькій сцені. Своїми темами та концепціями проєктів вони доповнили і розширили проєкт «Forests of Our Hearts». Агенція АртПоле спеціалізується на створенні інноваційних мистецьких проєктів, кожен з яких відкриває нові можливості для комунікації між митцями, впроваджує нові методи роботи з різними мистецькими дисциплінами, і таким чином розвиває нові форми та смисли в сучасному мистецтві. АртПоле співпрацює з письменниками, музикантами та перформерами з України, Польщі, Німеччини, Австрії та інших країн. Крім митців, агенція також запрошує перекладачів, культурних антропологів та філософів, які беруть участь у формуванні середовища кожного проєкту.

Як ви відбирали кураторів і художників для проєкту?

ТТ: Зі словацького боку кураторами проєкту були я і Луція Шімашкова. Ми обоє працювали з фестивалем над створенням комплексної концепції візуальної комунікації, активізуючи простір за допомогою мистецьких об’єктів та освітлення. «Forests of Our Hearts» був частиною ширшої концепції мистецьких інтервенцій на території фестивалю. Мистецьким та кураторським відбором з української сторони керувала платформа АртПоле, що працювала з темою фестивалю.

Ви досягли ви цілей, які ставили перед собою на початку проєкту?

ЛШ: Мистецтво у форматі виставки було представлено на фестивалі вперше, і вернісаж проєкту викликав величезний глядацький резонанс. Виставка органічно вписалася у фестивальну територію, і відвідувачі природно взаємодіяли з нею як із частиною свого оточення. Таким чином фестивальний простір перетворився на цілу виставкову зону, а мистецтво на природі стало невід’ємним елементом фестивалю.

З якими найбільшими викликами ви зіткнулися під час проєкту? (наприклад, транспортування художників до Словаччини)

ТТ: Логістичні виклики, пов’язані з транспортуванням творів мистецтва та художни_ць, були передбачуваними і справдилися. 

Найбільшою проблемою було те, що один художник не міг виїхати з України через мобілізацію, а кілька робіт не можна було перевезти через кордон, оскільки вони відображали тему війни та містили військові матеріали.

Томаш Тольт, куратор

Однак команда з реалізації проєкту успішно впоралася з цими викликами.

Який меседж ви хотіли донести до відвідувачів за допомогою виставки?

ТТ: Виставка зверталася до тем свободи, швидкоплинності, ефемерності та зв’язку між людиною і природою. За допомогою тендітних об’єктів і картин, виконаних природними пігментами, а також взаємодії світла і самого лісу, ми створили тимчасовий, ніжний пейзаж. 

Метою було поглибити відчуття природи за допомогою тонких інтервенцій, які одночасно передавали теми дому, самоаналізу та складної ситуації в Україні.

Томас Тольт, куратор

З вашої заявки: «Між фестивалем Atmosféra та мистецькою агенцією АртПоле виникне нова словацько-українська співпраця, яка стане основою для майбутніх спільних проєктів у 2025–2026-х роках». Які у вас плани в цьому напрямі?

ТТ: Наразі ми завершуємо підготовку звітів і хотіли би продовжити співпрацю у сфері візуального мистецтва в рамках фестивалю Atmosféra.

Як ви обирали спікерів та експертів для дискусії?

ТТ: Для дискусії ми зібрали активних член_кинь громадянського суспільства разом із професійними українськими художни_цями.

ЛШ: Партнером дискусії була організація «Мир для України», яка допомогла відібрати гостей і розробити програму дискусії.

Які відгуки ви отримали від української громади в Словаччині?

ЛШ: Багато членів організації «Мир для України» були особисто присутні на фестивалі. Відгуки дуже позитивні, оскільки українська громада брала активну участь не лише в дискусії, а й у словацько-українському бранчі.


Автор: Ян Яночко


ZMINA: Rebuilding - це проєкт, який співфінансується програмою ЄС "Креативна Європа" в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).