Територію ІЗОЛЯЦІЇ у Донецьку досі захоплено. Зараз фонд перебуває в Києві.

Історія

Історія ІЗОЛЯЦІЇ бере свій початок з 5 березня 1955 року, коли на околиці міста Донецька (тоді - міста Сталіно) був побудований завод із виробництва сирої мінеральної вати. В той час завод мав дві технологічні лінії, і працювало на ньому близько вісімдесяти людей.
Енергоносіями для роздмухування жужільного розплаву слугували два паровози, що ходили поруч із головним корпусом. Сировиною була порода шахти №12 («Євдокиївка»). Згодом підприємство перейшло на доменний шлак заводу «Азовсталь». Перша реконструкція заводу датується 1960 роком, коли тут побудували котельню на двох ланкаширских котлах. Енергоносієм був мазут. Стала до ладу лінія з виробництва плит із мінеральної вати на бітумній основі. Обсяг випуску продукції становив близько 100 тисяч кубометрів (60-ті роки). В 1964 році було розроблено технологію виробництва прошивних мінераловатних матів.
Чергова реконструкція заводу, здійснена в 1972 році, дозволила впровадити нові технології. Були побудовані нові корпуси для виробництва прошивних мінераловатних матів, пущені три нові технологічні лінії, цех по виробництву супертонкого базальтового волокна, на основі якого вироблявся цілий асортимент теплоізоляційних матеріалів: базальтовий картон, базальтові мати, плити на базальтовій основі.
 
Споживачами продукції були всі теплові електростанції СРСР, військово-промисловий комплекс, авіація, суднобудування, космічна галузь. Продукція «Ізоляції» експортувалася в такі країни як Фінляндія, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія, НДР, В'єтнам.
У цей же період були побудовані побутовий комбінат, будинок культури, їдальня, база відпочинку на Азовському морі й у Святогорську, житловий будинок, гуртожиток, дитячий садок. Тоді на заводі працювало близько тисячі людей.
 
З розпадом СРСР настали кризові часи: зменшились обсяги виробництва у зв'язку зі скороченням поставок у республіки колишнього Союзу. Різко погіршилися умови праці через те, що збанкрутіла залізнична станція «Гласна» обрізала та демонтувала залізничні колії до заводу. Підприємству довелося перейти на закупівлю та постачання сировини автомобільним транспортом, що виявилося значно дорожче й відбилося на собівартості продукції.
З надією дати імпульс новому життю заводу було створено Міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив.»