Чорнобиль
На четвертому семінарі обговорювалися культурні та екологічні наслідки Чорнобильської ядерної катастрофи з різних дисциплін, включаючи екологію, українську літературу, антропологію, історію довкілля та географію. До неї долучилися Олена Паренюк, Богдан Синенко, Тамара Гундорова та Кейт Браун.
Як Чорнобильська зона відчуження може допомогти нам досягти зірок
Земні аналоги — це місця на нашій планеті, які через свої екстремальні обставини мають певну схожість з іншими планетами. У Чорнобильській зоні відчуження є багато ділянок з різним рівнем забруднення радіонуклідами, що формує підвищені дози зовнішнього опромінення. Найбільш перспективним місцем може бути Саркофаг Чорнобильської АЕС, розташований всередині Нового безпечного конфайнмента, який містить зони з його опроміненням, в тому числі гамма-променями і нейтронами високих енергій. У зв'язку з цим він може бути корисним як полігон для випробування різних технологій, які будуть використовуватися в середовищі з високим рівнем іонізуючого випромінювання. А також бути джерелом користі для радіостійких видів рослин і мікроорганізмів.
Доктор Олена Паренюк — старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України з більш ніж десятирічним досвідом роботи в галузі радіобіології та ядерної безпеки. Спеціалізується на дослідженні мікробіології Чорнобильської зони відчуження та 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС та вивченні мікробіому.
Богдан Синенко — аспірант Національного університету біоресурсів і природокористування України з більш ніж п'ятирічним досвідом роботи в галузі космічної радіобіології та матеріалознавства. Спеціалізується на впливі космічної радіації на рослини та проблемах тераформування Марса.
Чорнобиль-тур: інсценування катастрофи
У процесі туристизації та поступової комерціалізації Чорнобильська зона відчуження активно перетворюється на туристичну зону. З Чорнобилем асоціюються різні види туризму, включаючи туризм спадщини, туризм катастроф і темний туризм. Загалом Чорнобильська зона стає культурним проектом, який набуває символічних значень (розпад Радянського Союзу, ядерний апокаліпсис, Танатополіс тощо). Це пов'язано з постійним переосмисленням місця. Мета презентації — обговорити перманентну трансформацію Чорнобильської зони та проаналізувати можливості її перетворення за допомогою вербального та візуального сторітелінгу.
Професор Тамара Гундорова — головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка (Київ) та асоційований науковий співробітник HURI. Нині вона є науковою співробітницею та викладачкою Прінстонського університету, а також членкинею Українського ПЕН-клубу. Авторка кількох книжок і наукових статей з модернізму, постмодернізму, гендерних студій, постколоніальних студій та історії української літератури. Її остання книжка "Постчорнобильська бібліотека: Український постмодернізм 1990-х років" була видана спільно видавництвом Academic Studies Press та Гарвардським українським науковим інститутом.
Велике Чорнобильське прискорення: Довкілля та здоров'я в ядерну добу
Що ми знаємо про Чорнобильську катастрофу? Працюючи в радянських архівах, історик Кейт Браун зіткнулася з багатьма суперечливими свідченнями про катастрофу та її наслідки. Місцеві лікарі повідомляли про "катастрофу громадського здоров'я" серед людей, які зазнали впливу чорнобильських опадів. Міжнародні експерти спростували це твердження. Зрозумівши, що якщо люди та архіви брешуть, то дерева, мабуть, ні, Браун звернулася до вчених — біологів, лісівників, медиків та фізиків — з проханням допомогти їй розібратися в екології великих чорнобильських територій. Вона дізналася, що забруднюючі речовини насичували місцеві екосистеми задовго до аварії на ЧАЕС і продовжували надходити ще довго після події 1986 року. Браун стверджує, що називати Чорнобиль "аварією" означає відкидати десятиліття радіаційного опромінення, яке обрушилося на земну кулю в період ядерних випробувань. Замість того, щоб вважати Чорнобиль одноразовою аварією, Браун стверджує, що він став точкою прискорення на шкалі радіоактивного забруднення, яке триває донині.
Професор Кейт Браун Кейт — заслужений професор Томаса М. Сібела з історії науки в Массачусетському технологічному інституті. Дослідницькі інтереси Браун висвітлюють точку, де історія, наука, технології та біополітика сходяться, створюючи масштабні катастрофи та модерністські пустки. Вона написала чотири книги на теми від демографічної політики, лінгвістичного картографування, виробництва ядерної зброї та супутніх утопічних спільнот, наслідків Чорнобильської катастрофи для здоров'я та довкілля до наративних інновацій у написанні історії у ХІХ-му столітті. Її остання книга "Посібник з виживання" — це відзначена нагородами екологічна історія Чорнобильської катастрофи.
Ukrainian Environmental Humanities Network була заснована у 2022 році Дмитром Чепурним, Кароліною Ускакович, Джонатоном Тернбуллом, Олександрою Погребняк та Євою Сулек. Мережа об'єднує науковців, дослідників, митців, кураторів, дизайнерів, науковців та інших людей, які цікавляться ландшафтами та екологією України.
Проєкт реалізується за підтримки New Democracy Fund, що втілюється Данським культурним інститутом.