Воркшоп «Якими мають бути культурні простори Дніпра?»

Після презентації дослідження «Культурне мапування Дніпра», Дніпровський центр сучасної культури (DCCC) у співпраці з ІЗОЛЯЦІЄЮ провів захід — воркшоп «Якими мають бути культурні простори Дніпра?» — зустріч з місцевими та переміщеними діячами культури, обговорення дослідження та спільний пошук нових рішень.

Учасники

До воркшопу долучилися 15 осіб: представники культурних просторів Dniprostir, Спалах, артпростору Менори, Покровського музею, музичного лейблу Dnipropop, маркету Dniprospective, громадських низових ініціатив, працівники Дніпропетровського коледжу культури та незалежні митці.

Мета

Мета воркшопу — сформувати спільне розуміння того, якими мають бути культурні простори Дніпра, хто й як може ними користуватися, та визначити напрями їхнього розвитку, відкритості й взаємодії. А також:

• зібрати досвід та потреби різних груп культурної екосистеми міста;
• виявити бар'єри доступу та потенціали співпраці між інституціями, ініціативами та митцями;
• створити умови для діалогу між тими, хто раніше не перетинався.

Формат

Захід проходив у форматі відкритого діалогу. Для ефективної дискусії між учасниками воркшоп було проведено за техніками фасилітації World Café та Open Space — щоб допомогти учасникам швидко знайти спільну мову та залишити за ними право обирати тему обговорення. Три стола з обраними питаннями, де сиділи модератори команди, сесії по 12 хвилин на одне питання — потім учасники переходили за інший стіл, і таким чином кожен міг взяти участь в обговоренні всіх трьох питань. Наприкінці — презентація результатів та рефлексія.

Питання для обговорення

Учасники обирали з шести запропонованих питань, проголосувавши за три:

1. Що означає «доступний» культурний простір у Дніпрі сьогодні та чого бракує у наявних культурних просторах?
2. Які потреби і проблеми з'явилися у жителів міста через повномасштабну війну і як культурні простори можуть реагувати на це через їхню програму?
3. Як культурні простори можуть співпрацювати між собою?
4. Якою має бути сучасна комунікація культурних просторів, щоб бути ефективною?
5. Як містяни можуть впливати на програми культурних інституцій?
6. Як включити переміщені ініціативи та діячів у культурну екосистему міста?

Результати дискусій

Вплив війни і культурна програма

Учасники визначили основні проблеми та потреби, що виникли через повномасштабну війну: питання ідентичності, екологія, економічні труднощі, прогалини в мистецькій освіті (відсутність мистецьких ВНЗ, брак навчальних методологій), відтік молоді за кордон, необхідність фізично безпечних просторів (укриття, електропостачання). Запропоновані відповіді:

• спільні проєкти між українцями за кордоном та в Україні;
• залучення експертів з усіх сфер мистецтва до навчання;
• забезпечення інклюзивного та фізично безпечного простору через навчання персоналу;
• арттерапевтичні програми та проєкти психологічної підтримки;
• проєкти для військовослужбовців, ветеранів та їх сімей.

Співпраця між культурними просторами

Учасники запропонували різноманітні моделі співпраці:

• публічний простір для показу студентських робіт;
• перетин студентів з експертами у мистецькій сфері;
• єдина спілка міждисциплінарних митців та діячів;
• допомога у просуванні проєктів один одного;
• взаємодія і взаємообмін фахівцями між спільнотами;
• надання приміщень новим ініціативам;
• створення електронної платформи для взаємодії між інституціями;
• створення нових просторів та ініціатив на базі вже існуючих;
• тематичні фестивалі та маркети як точка перетину різних спільнот;
• комунікація із релокованими митцями, сім'ями військових та ВПО.

Інтеграція переміщених ініціатив

Учасники запропонували: співпрацю з ГО, що працюють з ВПО; медійну підтримку переміщених ініціатив; регулярне анкетування та аналіз даних; створення регіонального культурного осередку; співпрацю між владою та культурними інституціями; децентралізацію подій DCCC у віддалені від центру райони; створення єдиної електронної платформи культурних ініціатив; надання індивідуального простору таким ініціативам; залучення додатків на кшталт Дії та Монобанку для комунікації; просування культурних ініціатив ВПО через державні програми та гранти.

Думки учасників

«Ми не можемо впливати глобально на безпеку в місті, але у культурних просторів, незалежних чи державних, є можливість стати островом безпеки, хоча б психологічної.» (чоловік, 26–40 років)

«Найважливіше, що можуть зараз робити культурні інституції — це втримати молодих митців, студентів, давати їм можливість для розвитку тут, в Україні.» (жінка, 18–25 років)

«Мені особисто не вистачає комунікації та спільних подій з іншими незалежними просторами, під час таких колаборацій народжується щось абсолютно нове.» (жінка, 26–40 років)

«Дніпро стає хабом всіх з усіма, включно з мобілізованими представниками креативного класу та їх сім'ями, іноземними місіями, тощо. Все це разом узяте переміщене звідкись, і воно шукає, пропонує, знаходить, втілює, хоче побачити, почути та посприяти.» (чоловік, 26–40 років)

Висновки

Після початку повномасштабної війни культурний ландшафт Дніпра змінився. Інституції та ініціативи були вимушені трансформувати свою діяльність — з'явилися нові виклики, деякі теми й формати втратили актуальність, а деякі — почали все більше цікавити громади й професійні спільноти. Проєкт «Культурне мапування Дніпра» дозволяє побачити, в якому стані перебувають заклади культури міста та чи задовольняють вони потреби громади. Його результати можуть допомогти культурним просторам у розробці стратегій розвитку та трансформації, укладанні програм та формуванні фокусних тем роботи, що своєю чергою посилить культурний ландшафт міста та сприятиме більшій залученості містян до діяльності закладів культури.