Результат підкреслює ідею освоєння та поступового перетворення промислового ландшафту території ІЗОЛЯЦІЇ - колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів - шляхом залучення художників до діалогу з первозданною енергією цього простору. Занедбані цехи, мертве обладнання, матеріали, які більше ніколи не будуть використані в промислових цілях, предмети, залишені заводчанами на робочих місцях та місцях відпочинку, - все це працює як полотно, як сировина для творення і навіть як стимулююча сила протидії в процесі художньої творчості.

Створюючи перші постійні інсталяції художники - Кадер Аттіа, Даніель Бюрен, Леандро Ерліх, Моатаз Наср, Ханс Оп де Бек та Паскаль Мартін Таю - досліджують можливості переосмислення заводського минулого шляхом естетичного втручання в анахронічний простір, тим самим привносячи нове життя в застиглі форми.