Коріння слова «екологія» походить від грецького «oikos» (що означає «дім» або «середовище»). Під час війни Російської Федерації проти України ми бачимо численні форми насилля: знищення життів, природних світів та їх взаємозв'язків. Різноманітні середовища, їх багатовидові стосунки й мови вираження опиняються у небезпеці. 

В той час, як повномасштабне вторгнення оприявнило екстрактивний і колоніальний характер впливу на довкілля, переосмислення знання про українські екології набуло особливої актуальності. Фокусуючись на міждисциплінарній співпраці мистецтва, гуманітаристики та науки, ми прагнемо підтримати створення проєктів, що присвячені збереженню або оприявненню впливу війни на навколишнє середовище України.

Які вони, українські екології? Як ми можемо їх захистити? Що означає займатися екологічною практикою під час війни? До яких практик звертаються ті, хто працює з екологічними викликами через гуманітаристику та мистецтво? Що може підважити антропоцентричну перспективу воєнної реальності?

Про резиденцію

Резиденція запрошує українських мисткинь та митців, які досліджують теми довкілля та хочуть реалізувати проєкт у співпраці з експертами та експертками, що займаються дослідженнями довкілля (дослідниками та дослідницями, екологами та екологинями, науковцями та науковицями, активістами та активістками тощо). Резиденти та резидентки зможуть самі вибрати експертів та експерток для співпраці за темою проєкту та отримають стипендію 1200 євро (включно з матеріалами), кураторську підтримку, покриття логістичних витрат до 300 євро та допомогу в реалізації проєкту.

Формат двотижневої співпраці буде визначатися митцями та мисткинями та експертертами та експертками за підтримки команди організаторів. Це може включати спільну польову роботу та_або консультації. Логістичні витрати, що покриваються резиденцією, включають витрати на житло, транспорт та добові під час польової роботи. Після завершення польової роботи митці та мисткині матимуть місяць для завершення проєкту.

Результати резиденції будуть представлені на публічній презентації у Києві. Залежно від формату та медіуму, проєкти можуть бути опубліковані медіа-партнером проєкту Solomiya Magazine у спеціальному випуску журналу або презентовані на публічних заходах, організованих після резиденції.

Проєкти

Проєкти, створені під час резиденції, відображають різноманітні мистецькі підходи до вирішення актуальних екологічних проблем в Україні.

Повелителі латаття

Яна Кононова

(художній друк, папір)

Басейн річки Рось — найбільш зарегульований серед українських водних шляхів. Понад 60 дамб, водосховищ і ставків обмежують його природний потік. Сьогодні, річка стикається з тривалою екологічною кризою, спричиненою зменшенням водності, забрудненням та змінами клімату. Повелителі латаття досліджує долину Росі як простір технічної уяви. Уздовж ділянок річки, що прорізають давні кристалічні утворення, структури ландшафту діють як “точки кріплення” для розвитку модернізаційних проєктів — парків, дамб і електростанцій. Метод “пере-уявлення”, який використовує художниця, створює нові чутливості, що дозволяють нам заново привласнити технології, які уніфікують середовище. Спекулятивно звертаючись до відчуття ландшафту, вона показує, що питання техніки можна відкрити заново через утвердження немодерних культур, що надає можливість множинних чутливостей і технік. У співпраці з довкіллєвим географом доктором Джонатаном Тернбуллом, проєкт також розглядає потенціал концепції “дивного” (weird) у вивченні Росі. Такий підхід дозволяє прийняти наслідки Антропоцену й орієнтуватися в контекстах, де різні форми агентності та темпоральності перетинаються у несподіваних і тривожних поєднаннях.

Казка

Каріна Синиця

(акрил, папір)

У своїй роботі Карина досліджує паралелі між діяльністю українського ентомолога Льва Шелюжка під час Другої світової війни та знищенням корпусу Національного центру генетичних ресурсів рослин у Харкові в 2022 році, під час російського вторгнення. Мисткиня поєднує реальність із вигадкою, використовуючи напівказковий стиль для дослідження тем пам’яті, втрати та взаємозв’язку природи з історією. У Казці, музейні артефакти набувають чутливості й стають свідками політичних потрясінь. Метелики з колекції Шелюжка та рослини з Харківського генетичного банку розповідають про свої подорожі через спустошені війною ландшафти. Вони перетворюються на незапланованих хранителей культурної й наукової пам’яті, продовжуючи існувати, попри руйнування навколо. Ця робота була створена після експедиції Карини до Інституту рослинництва в Харкові, де вона досліджувала наслідки знищення центру генетичних ресурсів рослин, щоб глибше зрозуміти важливість збереження таких колекцій у контексті війни.

Водойма

(акрил, фотошпалери)

Водойма — це продовження серії живопису Велкам ту парадайз, яка досліджує контраст між медіа-образами ідеалізованого раю та реальністю руйнівної війни. Проєкт використовує фотошпалери, популярнів пострадянських інтер’єрах 2000-х років, як основу для візуального вираження цього дисонансу. Малюючи поверх шпалер елементи знищення та безнадії, Карина показує, як яскраві утопічні образи змінюються під впливом війни. Цей процес “руйнації” ідилічних сцен стає метафорою втрати й болю, що відображають реалії сучасного життя. Особливу увагу Карина приділяє стану морів та водойм, які зазнають серйозного негативного впливу під час воєнних дій. Ці екологічні виклики стали частиною сюжету Водойми, підкреслюючи зв’язок між людськими та природними втратами.

Рєснічки та піщані кришталики

Дарина Мамайсур

(відео, змішані медіа)

Гербарій Херсонського державного університету — одна з найбільших колекцій лишайників, судинних і мохоподібних рослин півдня України та Криму. Ця колекція, що формувалася науков_ицями понад століття, нині зберігається в Прикарпатському національному університеті в Івано-Франківську. Саме туди колектив Херсонського університету перевіз його через декілька місяців після деокупації міста, аби вберегти від потенційного руйнування через тривалі обстріли. Робота Рєснічки та піщані кришталики є спробою візуального переосмислення ролі Херсонської колекції у спотвореній темпоральності війни: де теперішнє змагається з минулим, і де сама пам’ять опиняється під загрозою. Ландшафт тут — фрагментований і недоступний через окупацію, плин часу і втрату біорізноманіття, недоступний для [неозброєного] ока. Втім, каталогізований опис ландшафту не змагається з поетикою мови і залишає простір для уяви. Робоча поверхня ботанік_ині, на яку натякає інсталяція, поєднується зі знахідками та рефлексією мистецького дослідження.

Українська мережа довкіллєвої гуманітаристики (UEHN) була заснована у 2022 році Дмитром Чепурним, Кароліною Ускакович, Джонатоном Тернбуллом, Олександрою Погребняк та Євою Сулек. Мережа об'єднує науковців, дослідників, митців, кураторів, дизайнерів, науковців та активістів, які цікавляться довкіллям та екологією України.