Сліди на снігу
20 січня 2011 — 1 лютого 2013
Настала зима. Всі побіліло. Сніг, коли він лежить навкруги, здається вічним, але водночас він - вкрай нестійкий та перехідний матеріал: скоро зникне і сам сніг, і всі сліди, спеціально або випадково на ньому залишені.
У міському середовищі сніг здається якимось непевним оазисом посеред урбаністичних пейзажів, який у будь-який момент ризикує розчинитися серед парів снуючих машин та відбитків важких зимових чобіт городян. І тільки окремі відрізки незайманого снігу без відбитків людського життя підносяться над маячнею мегаполісу, немов міські міражі скороминущої незайманості та крихкої тиші. І тільки найуважніший перехожий здатний побачити красу цих оазисів та зупинитися на мить, щоб помилуватися цією вислизаючою красою.
Саме таких перехожих ІЗОЛЯЦІЯ запрошує зафіксувати хиткість та красу міських оазисів в художньому проекті Сліди на снігу. Чого залишилося так мало в урбаністичному середовищі, що це вже здається нам примарою? Що ризикує вислизнути, розтанути, зникнути... від єдиного пильного погляду або занадто близького наближення людини? До чого людина прагне і тягнеться, часто у відповідь просто хапаючи повітря? І в чому естетика такої хиткості та крихкості?