Дані та суверенітет у революції, війні та окупації
Долучайтеся до онлайн-дискусії «Дані та суверенітет у революції, війні та окупації» 20 листопада о 19:00 за київським часом за участі Тетяни Локоть, Світлани Матвієнко та Дарії Гетьманової. Подія відбудеться англійською мовою.
Експертки обговорять використання цифрових технологій, соціальних мереж і збір даних під час Революції Гідності в Україні, а також у ході триваючого повномасштабного російського вторгнення та спроб окупації суверенної території України.
Зареєструйтесь, щоб взяти на участь у події →
Від початку вторгнення Росії в Україну як персональні, так і державні дані стали ключовими цілями у війні. З 2014 року цифрові технології та інформаційні мережі відіграють дедалі важливішу роль у наступі Росії та захисті України.
Критична інфраструктура України зазнала нищівних кібератак. Медійні платформи також стали полем битви, де доступ до інформації та дезінформація безпосередньо впливають на рішення, від яких залежить життя. Цифрові мережі є важливим інструментом української боротьби за перемогу, шляхом просування історичних фактів та надихаючих наративів. Висока залежність України від соціальних мереж та анонімних месенджерів для отримання критичних оновлень, таких як попередження про ракетні атаки та оперативні зведення з поля бою, спрощує маніпулювання великими групами людей.
Ситуація на тимчасово окупованих територіях України ще загрозливіша. Весь інтернет-трафік перенаправляється через російських державних провайдерів, де він контролюється та цензурується за допомогою російської Системи оперативно-пошукових заходів. Ця система фільтрує онлайн-трафік, блокує доступ до будь-яких сайтів, які потрапили під заборону російської влади, та відстежує дані користувачів у соціальних мережах, чатах, форумах, месенджерах і електронній пошті. У цих регіонах працюють лише афілійовані з Росією месенджери, такі як Telegram або Max, що робить альтернативні способи комунікації майже неможливими.
Критичною складовою цього підпорядкування даних є обов’язкова процедура «фільтрації», яку змушені були проходити українські цивільні особи, починаючи з березня 2022 року. Створена Росією інфраструктура «фільтрації» відтоді постійно перепрофільовується. Згідно з повідомленнями таких організацій, як Human Rights Watch та Yale Humanitarian Research Lab, опублікованими у 2022 році, російські сили систематично збирали величезні обсяги персональної інформації під час цієї процедури. Це включало допити щодо політичних поглядів, збір біометричних даних у вигляді відбитків пальців і фотографій обличчя, а також цифрових даних шляхом перевірки особистих пристроїв. Такий примусовий збір даних використовувався для розподілу українських цивільних осіб на різні групи, і ті, кого після звірки даних визнавали «підозрілими», піддавалися позасудовому затриманню та/або фізичному насильству. Через цю процедуру збір персональних даних перетворився на інструмент окупації та контролю.
Тетяна Локоть — доцентка з цифрових медіа та суспільства в Дублінському Міському Університеті (Ірландія). Досліджує авторитаризм і втрату свобод в епоху інтернету, авторка книги «Beyond the Protest Square: Digital Media and Augmented Dissent». Докторка Локоть здобула ступінь PhD в Philip Merrill College of Journalism (Університет Меріленду, США), раніше працювала доценткою в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).
Світлана Матвієнко — доцентка з критичного аналізу медіа у Школі комунікацій університету Саймона Фрейзера. Її дослідження стосуються дезінформації, кібервоєн, масової мобілізації, критичної інфраструктури, лаканівського психоаналізу та постколоніальної/деколоніальної теорії. Нині докторка Матвієнко досліджує ядерні культури, ядерний колоніалізм і використання забруднення та ядерного терору як зброї під час російської війни в Україні. Вона експертка з політичної економіки кібервоєн та політичної екології війни.
Дар`я Гетьманова — аспірантка Школи комунікацій університету Саймона Фрейзера (Канада). Працює на перетині досліджень науки і технологій та студій критичної безпеки, її дослідження присвячені аналізу створеної Росією інфраструктури «фільтрації» під час війни Росії проти України. Співавторка статті «Producing the Subject of Deportation: Filtration Processes during the Russia-Ukraine War» разом зі Світланою Матвієнко, опублікованої у журналі Sociologica Journal.
DATAS (2025-26) — це асамблея, створена для посилення нечутних голосів Центральної та Східної Європи й Південного Кавказу, що осмислює взаємозв’язок між особистістю, технологіями та владою. Реалізується у партнерстві між Goethe-Institut (Німеччина), ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), MeetFactory (Чехія), Projekt Atol (Словенія) та Tallinn Art Hall (Естонія).
За фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Креативна Європа. Погляди та думки, висловлені у матеріалі, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи EACEA. Ані Європейський Союз, ані грантова установа не несуть відповідальності за них.
За фінансової підтримки New Democracy Fund / Danish Cultural Institute.