Обчислювальні технології та автоматизація змінюють глобальну політичну динаміку, ставлять під сумнів усталені суверенітети та вимагають перегляду базового розуміння політики. Зростання алгоритмічного впливу на ухвалення рішень на основі технологій штучного інтелекту, котрі стрімко розвиваються, ставить питання про збереження особистої та національної суверенності в умовах постспостережницького інформаційного суспільства, а також про роль мистецтва у відображенні цих змін.

Забезпечення технологічного суверенітету стає необхідним для збереження демократії та протидії тенденції, коли людей зводять до статусу «користувачів» або «сировини» для технологічної індустрії, побудованої на принципах експлуатації. Мистецькі проєкти здатні привертати увагу до цих проблем і сприяти переосмисленню відносин між технологіями та владою. Програма резиденцій, виставок і публікацій DATAS (The Data and the Sovereign) досліджує ці виклики, шукаючи нові підходи до переосмислення суверенітету. Художникам пропонується розглядати інформаційні технології не лише як інструменти, а як невід’ємну частину суспільства, досліджуючи такі теми, як блокчейн, кібер-соціалізм та алгоритмічне створення національних символів.

Програма зосереджується на художниках з країн Східної Європи, пропонуючи резиденції, поп-ап виставки та дискурсивні заходи у Чехії, Естонії, Словенії та Україні. Підсумкова міжнародна групова виставка відбудеться у Rudolfinum (Прага). Така регіональна спрямованість продиктована необхідністю висвітлення недостатньо досліджених проблем, привернення уваги до питань цифрових прав та підтримки нових мистецьких голосів у регіоні, який досі страждає від браку інфраструктури та міжнародної видимості.

DATAS та український контекст

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну як особисті, так і державні дані стали ключовими цілями війни. З 2014 року цифрові технології відіграють дедалі важливішу роль у російському наступі та українській обороні. Критична інфраструктура України зазнала нищівних кібератак. Вони спричинили перебої у зв’язку, позбавивши багатьох доступу до мобільного та домашнього інтернету, спричинили витоки персональних даних, зупинили роботу державних реєстрів, запустили масштабні кампанії з дезінформації та навіть координували авіаудари з-за кордону.

Залежність України від супутникового зв’язку продемонструвала ефективність такої моделі для військових і цивільних потреб у різних ситуаціях. Водночас ця залежність створила вразливість перед непередбачуваним провайдером — компанією SpaceX, яка у будь-який момент може увімкнути або вимкнути зв’язок.

Паралельно Україна стрімко розвиває цифрові платформи держадміністрації, зокрема додаток Дія, який забезпечує доступ до важливих державних послуг. Однак досі існують серйозні побоювання щодо безпеки цих систем і можливих витоків даних.

Медіаплатформи також стали полем битви за інформацію, де дезінформація безпосередньо впливає на рішення, від яких залежать життя людей. Важлива інформація — від попереджень про ракетні удари до звітів з поля бою — поширюється через соціальні мережі та анонімні месенджери, що полегшує маніпуляції та вплив на масову аудиторію.

Ситуація на тимчасово окупованих територіях ще складніша. Увесь інтернет-трафік там перенаправляється через російських провайдерів, де він повністю контролюється та цензурується системою СОРМ (Система оперативно-розшукових заходів). Ця система фільтрує трафік, блокує доступ до небажаних сайтів та відстежує дані користувачів у соціальних мережах, месенджерах, форумах та листуваннях.

Доступ до багатьох сервісів, сайтів та соцмереж обмежений або повністю заблокований, включно із забороною на використання VPN. Мешканці проходять так звану «фільтрацію», під час якої російські силовики перевіряють телефони, IMEI-коди, активність у соцмережах, переписки та навіть фото у галереї. Підозра з боку окупантів — навіть за відсутності комунікацій — може призвести до насильства, незаконного затримання або зникнення людини безвісти.

У цих умовах єдиним доступним месенджером залишається Telegram, що унеможливлює використання альтернативних каналів зв’язку. Українські вежі мобільного зв’язку демонтовані, а їхнє обладнання використовується для створення місцевих операторів, повністю контрольованих окупаційною адміністрацією. Такі мережі повністю ізольовані від інших мобільних операторів, що фактично позбавляє людей цифрового суверенітету. Сама спроба захистити свої дані може стати підставою для переслідування, арешту або навіть страти.

Зображення на обкладинці: Марк Фрідвальцкі

Співфінансовано Європейським Союзом у межах програми Creative Europe. Думки та позиції, висловлені у матеріалах, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи EACEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст.

Також співфінансовано New Democracy Fund / Датським культурним інститутом.

DATAS (2025-26) — це платформа, створена для підсилення голосів, які залишаються непочутими у Центральній та Східній Європі й Південному Кавказі, з метою осмислення взаємовідносин між людиною, технологіями та владою.

Проєкт реалізується у партнерстві з Goethe-Institut (Німеччина), IZOLYATSIA (Україна), MeetFactory (Чехія), Projekt Atol (Словенія) та Tallinn Art Hall (Естонія).