Пам’ятники на плечах в ІЗОЛЯЦІЇ
Перша складова виставки – інсталяція порохових картин «Пам’ятники на плечах», що демонструється в головній галереї. Весь процес створення цих картин глядачі мали можливість побачити на власні очі. Цай запросив дев’ятьох місцевих художників соцреалістичної школи для створення 27 ескізів портретів робітників соляних і вугільних шахт. Потім волонтери допомогли вирізати трафарети зображень, а Цай наклав різні порції пороху на полотно згідно із тим, якого ефекту прагнув досягти. Усі 27 портретів було підпалено. Порохові картини встановили на рамах на зразок тих, що зазвичай використовувалися для портретів лідерів компартії на пропагандистських парадах у Китаї, і розташували по обидва боки галереї – вліво вздовж насипу вугілля і вправо вздовж купи солі. Картини висвітлюються шахтовими лампами, що звисають зі стелі як зірки. |
Колискові в Цеху №2
Другий компонент виставки «Колискові» розмістили в руїнах заводського приміщення (Цех № 2), пошкодженого пожежею. Вже на вході відвідувачів вражає вкритий кіптявою інтер’єр будівлі. У тьмяному світлі дев’ять старих вагонеток вишикувалися в лінію, ніби рухаючись вздовж тунелю, повільно погойдуючись як колиски. На запоні кожної «колиски» транслюється проекція: українські народні пісні, атлети та інші елементи радянської епохи; комуністичні пропагандистські фільми; документальні фільми, що віншують шахтарів; художні фільми радянського періоду. Вздовж сторін запони підвісили предмети, які збереглися з часів життя заводу: старі музичні інструменти з заводського клубу, крихітні шахові дошки з заводського дитсадка, старі роби працівників та їх інструменти, – все погойдується, наче в такт рухам дитини. |
