Упродовж століття історія українського Сходу залишалася маловідомою українцям, в тому числі місцевим мешканцям, що, безумовно, мало свої фатальні наслідки у визначенні власної ідентичності, стратегії розвитку краю, ментальних орієнтирів, визначення мови регіону. У соціумі утверджувалася хибна думка про «російський Донбас», фальсифікувалася історія краю, спотворювалася топоніміка — Артемівськ (Бахмут), Соледар (Карло-Лібнехтовськ).   

Соледар, нині зруйнований ворогом, є центром соляної промисловості України. Сіль знайшла своє місце не лише у назві, але й в офіційній символіці міста — у гербі й на прапорі.  З початку XVIII століття, довкола фортеці Бахмут відбувається локальна колонізація: зʼявляється чимало поселень, мешканці яких займаються виварюванням солі. Так на берегах річки Мокра Плотва, притоки Бахмутки, починається історія майбутнього міста Соледар.  

Час вимагав модернізації виробництва й розширення ринків збуту. Еволюція промислового солеваріння і розбудова міста довкола виробництва — «сіль» проєкту.  Понад сторіччя соляні шахти були джерелом багатства Бахмутського краю. А в недалекому сьогоденні — одним із потужних туристичних магнітів Донеччини. Тут знаходиться єдина туристична дестинація країни на глибині 300 м — знаменита,  соляна шахта Соледару з її дивовижними залами та об’єктами. 

У проєкті в інтерактивній формі буде представлена історія міста:

• як маленькі села обʼєдналися в місто;
• картографічно відтворено зростання і розвиток міста;
• у хронологічному порядку показано ключові події в містоутворенні;
• розказано про будівництво шахт і заводів.

Щоб зареєструватися на подію, будь ласка, скористайтеся посиланням. 

Проєкт «Соледар. Солона історія» втілюється за підтримки New Democracy Fund, що втілюється Данським культурним інститутом.