ІЗОЛЯЦІЯ: Соледар
9 липня 2020 — 31 грудня 2020
Маркуючи своє 10-ліття, шість з яких інституція знаходиться у вимушеному вигнанні в Києві, фонд ІЗОЛЯЦІЯ оголошує про повернення на Схід України, а саме у місто Соледар в Донецькій області. Соледар було обрано для створення постійної бази на Сході через низку стратегічних, культурологічних та навіть сентиментальних факторів. Саме у соляних шахтах Соледару в 2011 році почався проєкт відомого на весь світ китайського художника Цая Гоцяна 1040м під землею, який згодом було презентовано в ІЗОЛЯЦІЇ в Донецьку. Цей проєкт, а також інші культурні інтервенції сформували у місцевої громади уявлення про потенціал культури в процесі структурної трансформації індустріальної спадщини та ревіталізації регіону. ІЗОЛЯЦІЯ ж, своєю чергою, власним прикладом, та за допомогою реалізованих художніх проєктів послідовно досліджувала та втілювала різноманітні практики постіндустріальної ревіталізації завжди підкреслюючи визначальну роль креативних індустрій та сучасного мистецтва у цьому процесі.
Передислокація інституції є одним із практичних кроків програмного напрямку Заземлення, що фокусується на комплексному дослідженні впливу людини на навколишнє середовище та пошуку шляхів подолання наслідків такого впливу. Оскільки Донбас є одним з найбільш індустріалізованих районів України, саме там означені дослідження матимуть широке практичне та теоретичне поле застосування. Також переїзд дозволить посилити і розширити програму Донбаських Студій, що протягом всіх років вигнання консолідувала навколо себе теоретичні розвідки, художні та практичні активності пов’язані з Донбасом. Адаптивність, проактивна позиція, зацікавленість у соціальних трансформаціях та мобільність – складають ДНК інституції і уможливлюють переосмислення власної ролі, набуття нових організаційних форм та розширення географії. Тож ІЗОЛЯЦІЯ з готовністю приймає нові глобальні виклики і розробляє альтернативні моделі функціювання у діалозі з локальною спільнотою.
Наразі інституція планує створення постійної бази у місті Соледар, що включатиме офіс та невеличкий мультифункціональний простір для проведення освітніх, виставкових та партисипативних проєктів. Іще одним важливим вектором буде створення постійно діючої програми резиденції, яка у парі з київською резиденцією дозволить приймати більше міжнародних і українських художників та втілить принцип провінціалізації. Такий формат надасть можливість художникам працювати безпосередньо з локальним контекстом та втілювати проєкти із залученням громади та/або site-specific проєкти, які були визначальними для ІЗОЛЯЦІЇ в донецький період.
