5 робіт у контексті
Варшава, Київ, Тбілісі, Кишинів, Мінськ

5 листопада 2016 року фонд ІЗОЛЯЦІЯ презентує виставку 5 робіт у контексті. Варшава, Київ, Тбілісі, Кишинів, Мінськ, яка є кульмінацією міжнародного проекту BLUE BOX. Загальні місця та сучасні мистецькі практики, реалізованого п’ятьма арт-інституціями з Польщі, України, Грузії, Молдови та Білорусі. На виставці представлено site-specific роботи провідних сучасних митців Польщі та Нідерландів, створені у Варшаві, Києві, Тбілісі, Кишиніві та Мінську у співпраці з місцевими кураторами. Переносячи художні роботи з контексту, в якому вони були створені, у київський простір IZONE, митці досліджують проблеми актуальності та значення site-specific практик сьогодні.

Створення мистецтва, як і будь-яка інша практика, базується на ситуативному знанні. Цей факт до сьогодні рідко піддавався сумніву, хоча різні контексти створення та рецепції мистецтва нечасто співставляють між собою. Виставка 5 робіт у контексті присвячена саме цьому. Спільний простір виставки дозволяє критично переглянути реакцію митців на п’ять різних носіїв колективного знання у Східній Європі: архітектуру, архів, спільні блага, спадщину авангарду та місцеву спільноту. Характерно, що саме ці проблемні сфери знання часто стають засобом, за допомогою якого сучасне мистецтво досліджує соціальне середовище. Митці – учасники виставки артикулювали ці знання у свій спосіб, породжуючи можливі індивідуальні та організаційні суб’єктності. Вступити з ними у діалог можливо за допомогою мистецтва – якщо погодитися на таку медіацію.

Робота Хід конем Ізи Тарасевич постала з контексту Палацу шахів у Тбілісі. Мовою скульптури та хореографії Тарасевич передає вправу, в якій фігура коня повинна побувати на кожній клітині шахівниці. Закодований абстрактний алгоритм дозволяє Тарасевич перетворити будівлю на оповідну машину, що генерує нові події.

QAI/BY Кароля Радзішевського є результатом дослідження, проведеного у Мінську, яке було присвячено пошукам свідчень про гей-культуру в Білорусі. Ця робота є черговим утіленням інституції, вигаданої митцем, – Інституту квір-архівів (Queer Archives Institute). Цього разу Радзішевський не лише зібрав (не)значну кількість документів, але й сам створив багато з них. Він квірував роботи білоруських митців, взяв інтерв’ю та зробив портрети ЛГБТ-спільноти, а також запросив митців до участі у виставці. Невидиме (Квір-історія Білорусі), іронічна переробка відомої фотосерії Ігоря Савченка Невидиме (1992-1994), зроблена зі згоди автора, є чудовим прикладом проекту Радзішевського.

Аліція Роґальска здійснила перформанс Мовчання джерел у Кишиніві у рамках фестивалю Public Space Days, організованого Асоціацією молодих митців Oberliht. Мистецькі практики Роґальскої передбачають постійний пошук партнерів, чиї навики разом із її власною роботою здатні оприявнити політичні обертони повсякденного життя. Перебуваючи у столиці Молдови, мисткиня вирішила (спільно з приймаючою організацією) дослідити проблему обмеженості водних ресурсів та візуалізувати, в який спосіб вона артикулює проблему спільних благ.

Grupa Budapeszt, мистецько-кураторський колектив, до якого входять Іґор Кренц, Міхал Лібера та Даніель Музичук, працював на римейком фільму Дзиґи Вертова Ентузіазм: Симфонія Донбасу (1931) у формі PowerPoint-презентації. Ця робота іронізує над творами мистецтва, що ґрунтуються на соціологічному дослідженні. Авангардний експеримент Вертова та його теорія монтажу піддані грайливій деконструкції. А точніше – деструкції. Це робота з перекладу, яка перетворює якості зображення на статистичні дані.

Співпраця Майї Бекан із групою варшавських активістів присвячена скульптурі Голий хлопчик (Казік), створеній 1928 року Альфонсом Карни. У 1969-1992 роках скульптура стояла у дворі житлового будинку в серці соціалістичного кварталу Маршалковска. Згадка про цей факт і бажання місцевих жителів «повернути хлопчика» (скульптуру було перенесено до Національного музею в 1992 році) лягли в основу серії акцій на межі між повсякденним життям і мистецьким перформансом.

Представляючи ці роботи в Києві, у відриві від середовища, яке надихнуло їх створення, виставка 5 робіт у контексті піднімає питання, яке є водночас продуктивним і проблематичним для сучасного мистецтва та site-specific практик. Існує напруга між логікою контекстуального ефекту мистецтва та інституціонального контексту, в якому воно діє. Перший є завжди конкретним і матеріалізованим, у той час як другий тяжіє до узагальнення мистецтва, його абстрагування від середовища з метою передачі вторинній аудиторії.

У цьому уявному просторі виставки митець стає чутливим супер-героєм, який відкриває потенціал для змін, притаманний самій реальності. Мистецтво рятує спільні блага від невігластва, поганих звичок та руйнівних зовнішніх сил. Тут повинні панувати мир, емпатія, відкритість та прагнення до співпраці. Мистецькі інституції перетворюються на анклави вільного спілкування та неформальної освіти для кожного. Виставки стають експериментами, що пропонують надихаючі візії безпечного майбутнього. Однак реальність демонструє, що такий погляд на сучасне мистецтво розділяють не всі. Розробка спільного уявного простору мистецтва, релевантного для місцевої аудиторії, набагато простіша в теорії, ніж на практиці. Щоденна політика та екзистенціальна непевність керування недержавними арт-інституціями стають невидимим «зеленим екраном» сучасного мистецтва.

Куратори: Валєнтіна Кісєльова (Білорусь), Даніель Музичук (Польща), Ніні Палавандішвілі (Грузія), Лєна Прєнц (Білорусь/Німеччина), Анна Птак (Польща), Владімір Ус (Молдова)

Митці: Grupa Budapeszt – Іґор Кренц, Міхал Лібера, Даніель Музичук (Польща), Майя Бекан (Нідерланди), Кароль Радзішевський (Польща), Аліція Роґальска (Польща), Іза Тарасевич (Польща)

Кураторка проекту: Анна Птак (Польща)

Партнери проекту:
Центр сучасного мистецтва Zamek Ujazdowski, Галерея сучасного мистецтва Ў, GeoAIR, ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив, Асоціація молодих митців Oberliht.

Організатор:
Фонд Art and Present Time.

Виставку реалізовано у рамках проекту BLUE BOX. Загальні місця та сучасні мистецькі практики, співфінансованого Міністерством культури і національної спадщини Польщі.

Проект ініційовано в рамках кураторської резиденції Re-Directing: East від A-I-R Laboratory ЦСМ Zamek Ujazdowski у 2015 році.

За підтримки

Технічний партнер