Панельна дискусія «Культура та турбота: відбудова країн ACP та нас самих»

31 травня 2024 року, у місті Тарту, Естонія відбулася панельна дискусія «Культура і турбота: відновлення альтернативних культурних просторів і нас самих».  Захід пройшов у рамках проєкту Alter-Places, присв'яченого дослідженню методів сталої відбудови культурної інфраструктури. 

Панельна дискусія була сфокусована на різних формах солідарності, які культурні організації використовують для впливу на розвиток урбаністичного простору навколо них. Такі практики розвиваються спільнотами організацій, щоб відкрити свої простори та наповнити новими знаннями, зосередженими на турботі, передачі досвіду, педагогіці, співтворчості та будь-яких формах, що сприяють та вітають різноманітність самовираження та самовираження. У рамках панелі було розглянуто деякі стратегії та виклики, пов'язані з такими трансформаціями та проблемами, включаючи організацію роботи, альянси, цензуру, інструменталізацію — а також простір для надії, який культурні простори та спільноти можуть плекати в сучасному міському середовищі.

Оскільки міські ландшафти уособлюють низку несправедливостей (зокрема, виселення, гентрифікацію та маргіналізацію), альтернативні культурні простори (АКП) розширили сферу своєї діяльності за межі культурного сектору, звертаючись до сучасних форм солідарності. Ці оновлені практики та дещо недисципліновані шляхи розвиваються спільнотами АКП, аби відкривати свої простори й насичувати їх новими формами знань і вмінь — з акцентом на турботу, передачу досвіду, педагогіку, співтворчість і будь-які підходи, що сприяють розмаїттю самовираження та ідентичностей.

Проте АКП стикаються з напруженням, зворотними реакціями, офіційною цензурою, а також прихованими формами самоцензури. Ця панельна дискусія досліджувала стратегії АКП та виклики, пов’язані з такими трансформаціями й проблемами — включно з організацією праці, побудовою альянсів, цензурою та інструменталізацією — а також простір для надії, який культурні простори й спільноти здатні плекати в сучасному міському середовищі.

Учасники та учасниці панелі:

• Анастасія Пономарьова — українська урбанистка, архитекторка, культурная менеджерка, со-основательница Urban Curators, Co-Haty, 
• Анастасія Гулак — українська архитекторка, менеджерка, кураторка проєкту IZYUM_recovery (субгрантер ZMINA: Rebuilding)
• Емі Готтунг — режесерка, продюсерка, консультантка та письменниця з Канади
• Луна Сбу — кураторка, менторка та культурна продюсерка, а також директорка культурного центру Oyoun в Берліні, Німеччина
• Олівер де Галь — співзасновник, коордінатор та художній директор культурного центру La Station — Gares des mines в Парижі, Франція

Модераторка Лаура Тейк: координаторка La Main, французького кооперативний громадського земельного фонда для незалежних та альтернативних місць.

Анастасія Пономарьова — співзасновниця агенції Urban Curators (заснована у 2015 році) та проєкту CO-HATY. До повномасштабного вторгнення Росії вона працювала в Києві над проєктами на перетині мистецтва, архітектури, міського дизайну та розвитку територіальних громад.

CO-HATY — це проєкт зі створення житла для внутрішньо переміщених осіб. Команда проєкту застосовує архітектурну та урбаністичну експертизу, співпрацює з місцевою владою та власниками нерухомості, залучає бюджети на ремонт і меблювання, координує будівельний процес і розробляє меблі для оновлених приміщень.

Анастасія Гулак — українська архітекторка, менеджерка інновацій, стратегиня та розробниця архітектурних концепцій. Кураторка проєкту IZYUM_recovery.

Мета проєкту — створити видиму й привабливу сталу концепцію відбудови житлового району в місті Ізюм (яке зазнало значних руйнувань внаслідок російських атак). Концепція має враховувати всі фактори змін, необхідні для переосмислення життєвого простору задля його ефективного функціонування та гармонійної взаємодії з природою й людиною.

Луна Сбу — кураторка, менторка та культурна продюсерка. Вона є директоркою Oyoun у Берліні — антидисциплінарного мистецького центру, який зосереджується на квір-феміністичних, деколоніальних та класово-критичних перспективах.

Її особистий досвід як квір-мусульманки та мігрантки першого покоління сформував нетрадиційний шлях у професії, який дозволив їй активно впливати на формування сучасного кураторства та експериментувати з неєвропейськими підходами до колективного творення.

Олівер де Галь — продюсер та арт-координатор Collectif MU, який він заснував у березні 2003 року в Парижі разом із трьома колишніми колегами з Le Fresnoy як художнє об’єднання. Інсталяції та перформанси MU створюють низку «зсувів реальності» за допомогою звуку, відеопроєкцій, прогулянок природним середовищем або сценографії.

Паралельно MU розвиває програмну діяльність у сфері сучасного мистецтва, музики та кіно. У 2006 році Олів’є Ле Ґаль також заснував REMU — компанію, яка реалізує дослідницькі програми MU та надає технічну підтримку іншим мистецьким проєктам.

Проєкт реалізується за підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.