Russian illegal prison on IZOLYATSIA premises has been operational for 10 years.

Ремонт: Надія Каабі-Лінке

21 листопада 2019 року ІЗОЛЯЦІЯ представить інсталяцію Ремонт знаної мисткині українського походження, уродженки Тунісу Надії Каабі-Лінке. Інтерактивна інсталяція створена спеціально для виставкового простору на другому поверсі креативної спільноти IZONE, та перетворює його в транзитну зону між сходами та кафе. Слід зазначити, що зазвичай виставковий простір — це аж ніяк не прохідна зона, а місце, в якому можна провести якийсь час та прорефлексувати, а отже проект трансформує основну його функцію.  

 


Українське слово “ремонт” англійською мовою можна спробувати перекласти як “renovation” чи “maintenance”, проте відтінки значення вислизають при перекладі. Найкраще “ремонт” можна описати як довготривалий тяглий чи навіть нескінченний процес утримання та підтримання у більш-менш пристойному стані того, що стоїть перед загрозою розпаду, зазвичай якогось інфраструктурного об'єкта. Стереотипний ремонт завжди погано організований, хаотичний та низькоякісний. Зазвичай його провадять самі ж мешканці без натяку на необхідні професійні навички. 

 

 

Використовуючи “ремонт” як метафору, що найкраще описує стан речей у сучасному світі, Каабе-Лінке для свого “ремонту” використала бруківку, нещільно розставивши її по підлозі та залишивши незаповненими щілини між каменями. Натомість розчин, що має поєднувати бруківку, винесено на стіни, де він створює філігранний, проте мінімалістичний рельєф, що ніби огортає прохід через виставковий простір. Через відсутність заповнювача між бруківкою, кам’яна підлога хитається та створює шум, якщо по ній пройтись. Сам акт ходьби та просування вперед стає проблематичним через відчуття непевності. Звук, що з’являється від кожного кроку, відлунює у публічних дискурсах, спрямованих на пошук рішень економічних, політичних, екологічних, соціальних та інших проблем. А чи зійдуться проблеми та рішення — це питання залишається відкритим. 


Каабі-Лінке натякає на те, що поняття нестабільності та поголовної неясності на сьогодні стали нормою. Страх втратити статок, престиж, повагу та вплив переважає часто суперечливі факти. Але не дивлячись на постійну тривогу через соціальний та економічний спад, люди пристосовуються до нерівномірного розподілу матеріальних благ. Вплив капіталізму на екологію через кожен із аспектів людського існування вже давно встановлено, але досі на горизонті не з’явилось жодних тектонічних змін соціополітичного сприйняття цих процесів. Таким чином, інсталяція Каабі-Лінке є метафорою колективної індиферентності до потреби змін.

 


В той самий час в українських реаліях інсталяція пропонує тонкий дослідницький погляд на надзвичайно складну геополітичну ситуацію в країні. Впродовж останніх років Україна боролась не лише за свою цілісність, а й за політичні свободи і демократію. На тлі приходу нової президентської адміністрації та сотень нових облич до Верховної Ради, все ще не зрозуміло, чи продовжить країна долати корупцію, чи зможе струснути старі джерела нестабільності, чи не зверне у російському напрямку.  

Про художницю: 

Надія Каабі-Лінке народилась в місті Туніс, її мати українка, а батько — тунісець. Вона закінчила Туніський інститут образотворчих мистецтв у 1999 році та отримала у 2008 році ступінь доктора філософії за напрямом Мистецтво та Науки в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна.

Каабі-Лінке має свою особисту історію міграції між культурами та кордонами, яка справила величезний вплив на її практику — вона росла між Тунісом, Києвом і Дубаєм, на даний момент проживає в Берліні та Києві.

Роботи художниці дають фізичну присутність тому, що має тенденцію залишатися невидимим, будь то люди, структури або геополітичні сили, які їх формують.

Надія мала персональні виставки в музеї Галуста Гюльбенкяна в Лісабоні (2013),  у Даллас Контемпорарі (2015), та у Художньому музеї в Бонні (2017).

Її роботи були виставлені на численних групових виставках, серед яких виставки у Арт центрі Нам Джун Пайка, Сеул (2013); Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк (2013); Музеї сучасного мистецтва Луїзіани, Хумлебек, Данія (2014 року); Музеї Соломона Р. Гуггенхайма, Нью-Йорк (2016), Музеї Далласа, Даллас (2018) Мартін Гропіус Бау, Берлін (2019). 

Серед інших, її роботи є частиною великих державних колекцій, таких як Центр Жоржа Помпіду Париж, Музей Соломона Гуггенхайма в Нью-Йорку, MoMA в Нью-Йорку, M+, Гонконг, Художній фонд Шарджа. 

Надія була учасницею бієнале в Шарджі, (2009); Венеціанської бієнале (2011); Бієнале в Ліверпулі (2012) та Бієнале Кочі-Музіріс(2012), а також Бієнале в Лахорі та Бієнале в Карачі (2018).


Деталі виставки:


Кураторка:
Катерина Філюк


Проектна менеджерка:
Наташа Андрєєва


Відкриття виставки:
21 листопада 2019; 19:00


Адреса:
Креативна спільнота IZONE; другий поверх
вул. Набережно-Лугова, 8


Розклад виставки:
22 листопада 2019 — 12 січня 2020
без вихідних
10:00–20:00


Вхід на виставку та на відкриття — вільний

Інформаційний партнер — Український тиждень: 

tuz

Цей проект здійснюється за підтримки Goethe-Institut Ukraine: