Використовуючи “ремонт” як метафору, що найкраще описує стан речей у сучасному світі, Каабе-Лінке для свого “ремонту” використала бруківку, нещільно розставивши її по підлозі та залишивши незаповненими щілини між каменями. Натомість розчин, що має поєднувати бруківку, винесено на стіни, де він створює філігранний, проте мінімалістичний рельєф, що ніби огортає прохід через виставковий простір. Через відсутність заповнювача між бруківкою, кам’яна підлога хитається та створює шум, якщо по ній пройтись. Сам акт ходьби та просування вперед стає проблематичним через відчуття непевності. Звук, що з’являється від кожного кроку, відлунює у публічних дискурсах, спрямованих на пошук рішень економічних, політичних, екологічних, соціальних та інших проблем. А чи зійдуться проблеми та рішення — це питання залишається відкритим. 

Каабі-Лінке натякає на те, що поняття нестабільності та поголовної неясності на сьогодні стали нормою. Страх втратити статок, престиж, повагу та вплив переважає часто суперечливі факти. Але не дивлячись на постійну тривогу через соціальний та економічний спад, люди пристосовуються до нерівномірного розподілу матеріальних благ. Вплив капіталізму на екологію через кожен із аспектів людського існування вже давно встановлено, але досі на горизонті не з’явилось жодних тектонічних змін соціополітичного сприйняття цих процесів. Таким чином, інсталяція Каабі-Лінке є метафорою колективної індиферентності до потреби змін.

Водночас в українських реаліях інсталяція пропонує тонкий дослідницький погляд на надзвичайно складну геополітичну ситуацію в країні. Впродовж останніх років Україна боролась не лише за свою цілісність, а й за політичні свободи і демократію. На тлі приходу нової президентської адміністрації та сотень нових облич  до Верховної Ради, все ще не зрозуміло, чи продовжить країна долати корупцію, чи зможе струснути старі джерела нестабільності, чи не зверне у російському напрямку.  

Про художницю:

Надія Каабі-Лінке народилась в місті Туніс, її мати українка, а батько — тунісець. Вона закінчила Туніський інститут образотворчих мистецтв у 1999 році та отримала у 2008 році ступінь доктора філософії за напрямом Мистецтво та Науки в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна.

Каабі-Лінке має свою особисту історію міграції між культурами та кордонами, яка справила величезний вплив на її практику — вона росла між Тунісом, Києвом і Дубаєм, на даний момент проживає в Берліні та Києві.

Роботи художниці дають фізичну присутність тому, що має тенденцію залишатися невидимим, будь то люди, структури або геополітичні сили, які їх формують.

Надія мала персональні виставки в музеї Галуста Гюльбенкяна в Лісабоні (2013),  у Даллас Контемпорарі (2015), та у Художньому музеї в Бонні (2017).

Її роботи були виставлені на численних групових виставках, серед яких виставки у Арт центрі Нам Джун Пайка, Сеул (2013); Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк (2013); Музеї сучасного мистецтва Луїзіани, Хумлебек, Данія (2014 року); Музеї Соломона Р. Гуггенхайма, Нью-Йорк (2016), Музеї Далласа, Даллас (2018) Мартін Гропіус Бау, Берлін (2019). 

Серед інших, її роботи є частиною великих державних колекцій, таких як Центр Жоржа Помпіду Париж, Музей Соломона Гуггенхайма в Нью-Йорку, MoMA в Нью-Йорку, M+, Гонконг, Художній фонд Шарджа. 

Надія була учасницею бієнале в Шарджі, (2009); Венеціанської бієнале (2011); Бієнале в Ліверпулі (2012) та Бієнале Кочі-Музіріс(2012), а також Бієнале в Лахорі та Бієнале в Карачі (2018).

Деталі виставки:

Кураторка:
Катерина Філюк

Проектна менеджерка:
Наташа Андрєєва

Відкриття виставки:
21 листопада 2019; 19:00

Адреса:
Креативна спільнота IZONE; другий поверх
вул. Набережно-Лугова, 8

Розклад виставки:
22 листопада 2019 — 12 січня 2020
без вихідних
10:00–20:00

Вхід на виставку та на відкриття — вільний

Інформаційний партнер — Український тиждень: 

Цей проект здійснюється за підтримки Goethe-Institut Ukraine: