Russian illegal prison on IZOLYATSIA premises has been operational for 10 years.

Homo Bulla

20 серпня 2012

Латинське метафоричне висловлювання про людське життя, як про непомірно тонку мильну бульбашку, яка переливається всіма кольорами веселки лише лічені хвилини, швидкоплинно лопаючись від найменшого подиху, вперше зустрічається в I столітті до н.е. в трактаті «Res rusticae» римського письменника та вченого Марка Теренція Варрона. До XVI століття Homo Bulla, популяризоване Еразмом Роттердамським, стає крилатим висловом і міцно входить в арсенал vanitas - натюрмортів і жанрових сценок, що алегорично показують тлінність людського буття та швидкоплинність життя.

Численні зображення дітей або янголів, які видувають мильні бульбашки, часто перемежовуються з іншими емблемами марності задоволення та неминучості смерті: прив'ялими квітами та фруктами - символами старіння; черепами, що не двояко вказують на сумний результат; морськими мушлями - останками колись живої тварини; гральними картами або шахами, які символізують непередбачуваність, а іноді й абсурдність життєвої гри; згасаючими свічками, розбитими дзеркалами, надтріснутим посудом або просто порожніми склянками, чиє скло натякає на крихкість людського єства, з якого витекла вся жага життя.

Мильні скульптури Маші Куликовської продовжують багатовікову традицію vanitas в західно-європейському мистецтві, змінюючи лише масштаб й ступінь метафоричного наближення. Художниця відливає скульптури за формою власного тіла, тим самим переводячи розмову про тлінність людини з поля філософських висловлювань в дуже особисту сферу автобіографічного проекту.

Три мильних клона Куликовської, на відміну від мальовничих vanitas минулих століть, далеко не алегорично демонструють ефемерність буття. Скульптури навмисне розкидані по території ІЗОЛЯЦІЇ під відкритим небом, тим самим потрапляючи в умови природного старіння. Під дією сонця, дощу та інших атмосферних явищ мильний розчин буде стікати з металевих хребтів скульптур, розчиняючись у природі так само, як людські тіла після смерті. Звертаючись до звісного мотиву homo bulla, Куликовська осучаснює його, створюючи не репрезентацію, чиє естетичне наповнення служить абстрактним знаком, а презентацію, де динаміка змін важливіша за форму.

Народження мильних скульптур в одному з цехів ІЗОЛЯЦІЇ є лише початком проекту. Ми будемо стежити за швидкоплинним життям скульптур, документуючи процес їх поступового старіння та неминучого відходу в небуття. Після цього у нас залишаться тільки світлини - наш сімейний ізоляційний альбом про тих, хто був колись з нами поруч.

Куратор: Олена Червоник

Фотоархів

Loading
1/1

    Відеоархів

    Loading